1 Царів 3:26 - Свята Біблія: Сучасною мовою

²⁶ Та жінка, син якої був живий, сповнилася жалю до нього і сказала цареві: «Будь ласка, володарю мій, віддай їй живу дитину! Не вбивай її!» Але інша сказала: «Ні я, ні ти не матимемо його. Розділіть його надвоє!»

Переклад Р. Турконяка

²⁶ У відповідь жінка, син якої був живий, звернулася до царя, бо здригнулося її нутро за її сина, і вона сказала: Послухай мене, володарю, дайте дитину їй, та тільки не вбивайте її! А та сказала: Хай не буде, ані мені, ані їй, тож рубайте!

Біблія в пер. Івана Огієнка 1962

²⁶ І сказала до царя жінка, що син її той живий, бо запалилася любов її до сина свого, і сказала вона: Прошу, пане мій, дайте їй немовлятко живим, а забити не забивайте його!... А та каже: Хай не буде ні мені, ні тобі, розтинайте!...

Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя 1905

²⁶ І каже тодї молодиця, та, що дитина в її була жива, цареві - бо серце її заворушилось з жалю за синком своїм: Благаю тебе, добродїю мій, оддай їй живеньку дитинку, не вбивай! А друга промовила: Нехай не буде нї менї, нї тобі, розтинайте!

БІБЛІЯ Сучасний переклад

²⁶ Тоді та жінка, сином якої було живе немовля, звернулась до царя, – адже її серце здригнулось від жалю за свого сина, – і вона заволала: Благаю тебе, мій володарю! Віддайте живу дитину їй, лише не вбивайте її! А інша кричала: Нехай не буде, ні мені, ані тобі, – тож розтинайте!

1 Царів 3:26 Iomraidhean Croise

Буття 43:30

І Йосип поспішив вийти, бо такі глибокі почуття до брата охопили його, що він ладен був заплакати. Він пішов до своєї кімнати і там заплакав.

1 Царів 3:25

Він тоді наказав: «Розрубайте живу дитину надвоє і дайте одну половину одній жінці, а другу — другій».

1 Царів 3:27

Тоді цар дав наказ: «Віддайте живу дитину першій жінці. Не вбивайте її, вона — її мати».

Псалми 39:3

І я нічого не казав, про добре навіть не казав нічого, але мій смуток став ще більший.

Ісаї 49:15

Господь сказав: «Хіба забути жінка може дитинча своє, чи може не жаліть дитя, що народила? Якби вона й могла забути, то Я повіки не забуду.

Єремії 31:20

Всевишній каже: «Хіба ж бо Ефраїм не дорогий Мій син? Хіба ж не люба він Моя дитина? Хоч часто Я про нього говорив, а все ж його Я пам’ятаю. Тому ж Я щиро його люблю і справді йому дуже співчуваю.

Осії 11:8

Як, Ефраїме, можу Я тебе лишити? Ізраїлю, як можу Я тебе віддати? Чи можу Я віддати тебе, немов ту Адму? Чи можу обійтися, як із Цевоїмом? Я передумав, жаль відчув, бо Моя любов до тебе занадто сильна.

Римлян 1:31

Це нерозумні люди, котрі ніколи не виконують обіцянок; вони недобрі й немилосердні.

Филип’ян 1:8

І Бог мені свідок, що я дуже сильно хочу бачити вас, бо люблю усіх вас любов’ю Ісуса Христа.

Филип’ян 2:1

Отже, поміркуйте, що ми маємо у Хресті: втіху, яку Він дарував нам, радість, що йде від Його любові, спільність Духу, співчуття і милосердя, які Він відкрив нам.

2 Тимофія 3:3

В них не буде любові до інших, вони не вибачатимуть, будуть наклепниками, втратять самовладання, стануть жорстокими ненависниками всього доброго.

1 Івана 3:17

Якщо хтось має статки і бачить, що віруючий брат його у нужді, але не має до нього співчуття, то як можна сказати, що любов Божа живе в ньому?