Biblia Todo Logo
Bìoball air-loidhne

- Sanasan -




1 Царів 21:27 - Свята Біблія: Сучасною мовою

27 Коли Агав почув ці слова, він порвав на собі одяг, вбрався в жалобне і став поститися. Він ліг у жалобному вбранні й лежав засмучений.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Переклад Р. Турконяка

27 А сини Ізраїля були пораховані й вийшли їм назустріч. Ізраїль отаборився напроти них, — наче дві отари кіз, а Сирія заповнила всю землю.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Біблія в пер. Івана Огієнка 1962

27 І сталося, як Ахав почув ці слова, то роздер він шати свої, і зодягнув на тіло своє веретище, і постив, і лежав у веретищі, і ходив сумовито...

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя 1905

27 Почувши ж Ахаб сї слова, роздер на собі одежу, надїв волосяне веретище на тїло й постив, і спав у веретищі й ходив, звісивши голову.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

БІБЛІЯ Сучасний переклад

27 Коли Ахав почув ті слова, сталося так, що він роздер свій одяг й одягнувся в веретище, – постив, спав у веретищі і ходив пригніченим…

Faic an caibideil Dèan lethbhreac




1 Царів 21:27
18 Iomraidhean Croise  

І розірвав Яків на собі одяг, бо був у великому сумі, а потім одягнувши волосяницю на стегна, багато днів горював за своїм сином.


Тоді Давид сказав Йоаву і всім тим воїнам, які були тоді з ним: «Розірвіть ваш одяг, надіньте жалобні волосяниці й пройдіть у жалобі перед тілом Авнера». Сам цар Давид ішов за похоронним візком.


Тоді слово Господа було Іллі тишвіту:


Тоді Еліаким, син Гилкії, який був головним розпорядником палацу, писар Шевна та Йоа, син Асафа, літописець, пішли до Езекії, розірвавши на собі одяг, і розповіли йому, що сказав польовий командир.


Почувши їхню розповідь, цар Езекія розірвав на собі одяг, вдягнув волосяницю на знак жалоби й вирушив до Господнього храму.


Коли цар почув жінчині слова, він розірвав на собі шати. Як він ішов по муру, люди дивилися на нього, а під одягом у нього була жалобна волосяниця.


Давид підвів очі й побачив Ангела Господнього, що стояв між небом і землею, а в руці тримав оголеного меча, направленого на Єрусалим. Тоді Давид і старійшини, вбрані в жалобний одяг, упали долілиць.


Волосяницею прикрив я тіло, я переможений, я збитий з ніг.


Почувши цю погану новину, народ засмутився. Жоден не надів своїх прикрас.


Того дня Господь Всемогутній закликав оплакувати й тужити, голити голови в жалобі й носити волосяниці.


Що тут сказати? Коли Він сказав і як замислив, та усе й зробив. Від гіркоти душа моя страждає, та житиму надалі я сумирно й тихо.


Ні цар, ні його слуги, які чули ці слова, не злякалися й не подерли одяг свій.


Священики, вберіться у вереття й голосіть, тужіть усі, хто служить при вівтарі. Ввійдіть, слуги мого Бога, ніч перебудьте у веретті, бо хлібні жертви й ливні жертви вже не принесуть до храму Бога вашого.


Побачив Бог вчинки їхні, побачив, що вони полишили своє лихе життя, і тому Бог передумав щодо біди, про яку казав Він, що нашле на них, і не зробив цього.


Коли ця звістка досягла царя Ниневії, він підвівся із свого престолу, скинув із себе вбрання, вдягнувся у вереття й сів на попіл.


Я дам право двом своїм свідкам, і будуть вони пророкувати тисячу двісті шістдесят днів, і вбрані вони будуть в волосяниці».


Lean sinn:

Sanasan


Sanasan