Biblia Todo Logo
Bìoball air-loidhne

- Sanasan -




1 Солунян 5:3 - Свята Біблія: Сучасною мовою

3 Люди казатимуть: «Усе мирно і спокійно». І тоді зненацька настигне їх загибель, немов муки вагітної жінки. Й ніхто з них не уникне смерті!

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Переклад Р. Турконяка

3 [Бо] коли говоритимуть: Мир і безпека, — тоді раптово прийде на них погибель, як біль тієї, яка носить в утробі, і вони не втечуть.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Біблія в пер. Івана Огієнка 1962

3 Бо коли говоритимуть: Мир і безпечність, тоді несподівано прийде загибіль на них, як мука тієї, що носить в утробі, і вони не втечуть!

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя 1905

3 Бо, як говорити муть: "Упокій і безпечність", тодї несподївано настигне на них погибель, як муки на маючу в утробі, і не втїчуть вони.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Переклад. Ю. Попченка.

3 Бо коли будуть казати: Мир і безпека, — тоді зненацька настигне їх загибель, як родові муки вагітну, і вони не втечуть.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Новий Переклад Українською

3 Коли люди говоритимуть: «Мир і безпека», тоді несподівано прийде на них загибель, як страждання на породіллю, і вони не уникнуть цього.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac




1 Солунян 5:3
48 Iomraidhean Croise  

Знайде його нещастя в час, коли все ніби ладиться у нього.


На мить їм успіх і багатство голову кружляє, а завтра що?


Щоб їм страждати від лих нежданих, щоб їм потрапить в пастки ті самим!


їх вразила Єрусалима пишність, й вони, збентежені, всі кинулися навтіч.


Ми так, бувало, любо розмовляли, ходили разом з людом в Божий храм.


Натомість мав отруєні харчі, щоб спрагу вгамувати, мені оцет давали.


Хто від постійного картання упертішим стає, несподівано впаде і вже не підведеться.


Скажуть тоді люди, що живуть біля моря: „Погляньте, що сталося з тими, кому ми довіряли, до кого бігли по допомогу, сподіваючись, що вони спасуть нас від царя ассирійського”». Як же ми врятуємося?


Були стерті на порох твої численні вороги, жорстоке військо відлетіло, немов полова. І зненацька Господь встає Всемогутній з громом і гуркотом, і землетрусом, і бурями, й сильним вітром, і вогнем нищівним.


цей гріх ляже на вас. Це як тріщина у високій стелі, яка розширяється і раптом розламує стелю.


Але й сама незчуєшся, коли насуне лихо. Прийде біда, не зможеш зупинити, впаде на тебе так раптово горе, що ти уникнути його не зможеш.


Але пізнаєш те і інше ти раптово, того ж дня. Дітей своїх ти втратиш, і не стане чоловіка, хоча і вмієш ворожити, і великі чари маєш.


Вони говорять: «Приходьте, я вина дістану, давайте пити досхочу п’янкий напій. А завтра буде схоже на сьогодні, наллємо знов вина багато».


Що скажеш ти, як Всевишній спросить з тебе за кожну вівцю із отари Його? Чи не повинен був ти навчати людей істини Господа живого? О Єрусалиме, де твої царі, що повинні були вести Твоїх людей шляхом істини? Тож знай, що скрутить тебе біль, як жінку, що народжує дитину.


Хіба Юдеї зовсім зрікся Ти? Чи нехтує душа Твоя Сіоном? Навіщо нас Ти так побив, що зцілення немає? На мир чекаєм ми, але нічого доброго нема. Ми прагнем зцілення, та маєм тільки розпач.


О царю Єгоякиме, ти мешкаєш в палаці з кедра дебелого, немов в землі Ливанській. Гадаєш марно, що в небезпеці життя твоє, але стогнатимеш ти, коли настане біль, немов той біль, що в жінки при пологах».


Бо крик почув я, ніби жінка при пологах, що корчиться від болю, звук страждань, немов народжує дитину свою першу. Я чую крик дочки Сіону, вона істошно молиться, руки простягла. І каже: «Горе мені! Я мужність перед вбивцями втрачаю».


Вони лікують хворий дух Мого народу, як легковажно кажуть: „Все гаразд!” Коли насправді, геть, нема гаразду.


Ми звістку цю почули, і зомліли руки. Нас туга охопила, біль, мов муки жінки при пологах.


Вони загоять дух недужий народу легковажного Мого, кажучи: „Усе гаразд! Нема причини піклуватись!” — хоча рани ті смертельні.


Тому що вони збили мій народ з пуття, кажучи: „Мир панує усюди”, — коли немає миру. Людям треба зводити стіни, щоб укріпити місто, а вони, замість того, тільки тоненько штукатурять її.


Настали перейми, народження вказують час. Але дитя ще нерозумне: як час прийшов, воно не вийшло з лона.


Ви палатиме, неначе сухе гілля під казаном, вас буде зжерто, мов бур’ян сухий вогнем.


Ви, виплодки зміїні! Як можете ви уникнути покарання пеклом?


Коли жінка народжує дитину, то терпить муки, бо прийшов її час, а як народить, то забуває про всі страждання, бо сповнена радістю, що людина прийшла у світ.


„Слухайте, ви, хто сумніваються, дивуйтеся і гиньте, бо в ваші дні таке Я роблю, у що ви ніколи не повірите, навіть якби вам хтось розповів”».


Коли хтось почує це прокляття й переконуватиме себе, думаючи: „Зі мною все буде гаразд, хоч я уперто живу за своєю волею”, — це приведе до нещастя.


Їх буде покарано вічною загибеллю. І не бачити їм Господа та Його славну могутність у День, коли прийде Він, щоб прославитися зі Своїми святими людьми і звеличитися з усіма віруючими. Та ви будете серед них, бо повірили в наше свідчення про Нього.


Ви прийшли на зібрання першородних синів Божих, чиї імена написані на небесах. Ви прийшли до Бога — Судді всіх людей. Ви прийшли до душ праведників, які вже стали досконалими.


То як же нам уникнути кари, якщо ми нехтуємо цим великим спасінням? Це спасіння першим проголосив Господь наш, а потім його підтвердили для нас ті, хто чув Господа.


Адже Бог не помилував ангелів, які грішили, а відправив їх до темного підземелля у пекло, щоб перебували вони там аж до самого суду.


Тож Ґідеон пішов Кочовим Шляхом на схід від міст Ноби та Йоґвеги й напав на їхнє військо. Вони ж нападу не чекали.


Lean sinn:

Sanasan


Sanasan