Biblia Todo Logo
Bìoball air-loidhne

- Sanasan -




1 Хронік 22:5 - Свята Біблія: Сучасною мовою

5 Давид подумав: «Мій син Соломон іще малий і недосвідчений, а дім Господній має бути величним, знаним і славетним по всіх усюдах. Отож я маю підготувати все». І так Давид забезпечив усе перед смертю своєю у великій кількості.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Переклад Р. Турконяка

5 І сказав Давид: Мій син Соломон — мала дитина, а дім, який потрібно збудувати для Господа на велике прославлення, на Ім’я і на славу по всій землі. Тож приготую йому. І Давид перед своєю смертю заготовив багато всього.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Біблія в пер. Івана Огієнка 1962

5 І сказав Давид: Мій син Соломон ще юнак та тендітний, приготую ж йому все на цей храм на збудування для Господа, щоб піднести його високо на славу та на велич для всіх країв. Приготую ж я все для нього! І Давид заготовив безліч усього перед своєю смертю.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя 1905

5 І сказав Давид: Мій син Соломон ще молодий, і малосилен, а храм, що його треба збудувати для Господа, повинен бути величавий, на славу й красу всїм краям; оце ж почну я приготовляти для його. І багато наготував Давид перед смертю своєю.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

БІБЛІЯ Сучасний переклад

5 Давид розмірковував про себе: Мій син Соломон ще молодий і недосвідчений, а Храм, який належить побудувати для Господа, має своєю славою і красою перевищувати все, що досі існувало на світі. Тож я повинен для нього все приготувати. Тому Давид перед своєю смертю багато чого заготовив.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac




1 Хронік 22:5
22 Iomraidhean Croise  

Тепер, Господи мій Боже, Ти зробив Свого слугу царем замість мого батька Давида. Але я лише маленька дитина і не знаю, як виконувати свої обов’язки.


І хоча зараз цей храм справляє сильне враження, всі, хто проходитимуть повз нього, будуть жахатися та насміхатися й питатимуть: „Чому Господь зробив таке з цією землею і цим храмом?”


Цар Давид звернувся до всієї громади: «Мій син Соломон, єдиний Богом обраний, ще молодий і недосвідчений, а діло це велике, бо храм цей не для людини, а для Господа Бога.


Деякі лихі нікчеми згуртувалися навколо Єровоама й пішли проти Реговоама, сина Соломона, коли він був іще недосвідченим юнаком і не мав достатньої сили протистояти їм.


А тепер я збираюся розпочати будівництво храму в ім’я Господа мого Бога й присвятити його Йому для щоденних всеспалень та спалювання запашного куріння, для постійного покладання священного хліба, для всеспалень щоранку й щовечора, по суботах, у Новолуння та всі свята, призначені Господом, нашим Богом. Це віковічний порядок для Ізраїлю.


Храм, що я збираюся звести, має бути величним, бо наш Бог — Найвеличніший серед усіх богів.


Надішли мені також кедрових, соснових та сандалових колод із Ливану, бо я знаю, що твої люди — вправні лісоруби. Мої робітники будуть працювати разом із твоїми,


І хоча зараз цей храм такий високошанований, усі, хто буде проходити повз нього, будуть жахатися й питати: „Чому Господь зробив таке з цією землею і цим храмом?”


Але багато із старших священиків, левитів, вождів родин раніше бачили колишній храм, тож уголос ридали, побачивши підвалини нового. Але водночас багато інших людей кричали від радості.


Був я слухняним сином у батька, ніжним єдиним сином, доглянутим ненькою.


Роби якнайкраще кожну справу, яку знаходять твої руки, бо в Шеолі, куди ти зійдеш, немає ні справ, ні думок, ні знання, ні мудрості.


Наш храм святий, прекрасний, де Тебе все прославляли наші предки, вже вогонь поглинув, пожер усе дорогоцінне, чим ми дорожили.


Вони пишалися своїми коштовностями і з них робили своїх мерзотних бовванів та огидні статуї. Через те Я перетворю все це на обриду для них.


„Хто серед вас іще є такий, що бачив цей дім у минулій славі його? Яким ви його бачите зараз? Чи поступається цей храм своєю величчю у порівнянні з попереднім?”»


Слава цього останнього храму буде більша за славу першого. Тож сюди Я принесу мир». Так говорить Господь Всемогутній.


Деякі з учнів Ісусових розмовляли про храм, говорячи: «Які дивовижні споруди! Поглянь, як багато добрих дарунків було тут принесено Богові». На те Ісус відповів:


Було це перед святом Пасхи. Ісус знав, що настала година Йому покинути цей світ і піти до Отця Свого. Він завжди любив тих, хто був з Ним у світі, та час прийшов показати їм, що любов ця до них була безмежною.


Його значення весь час зростатиме, а моя роль ставатиме все скромнішою».


Поки ще день, ми маємо виконувати волю Того, Хто послав Мене. Коли ж настане ніч, ніхто не може працювати.


Lean sinn:

Sanasan


Sanasan