Biblia Todo Logo
Bìoball air-loidhne

- Sanasan -




1 Ездри 10:1 - Свята Біблія: Сучасною мовою

1 Поки Езра молився і сповідався, плакав і падав долілиць перед храмом Бога, великий натовп ізраїльтян: чоловіки, жінки та діти — зібралися навколо нього. Ці люди теж плакали вголос.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Переклад Р. Турконяка

1 І коли Ездра помолився, і коли зробив визнання, плачучи і молячись перед домом Бога, то до нього зібрався дуже великий натовп з Ізраїля — чоловіки, жінки і діти, бо народ плакав і піднявся, плачучи.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Біблія в пер. Івана Огієнка 1962

1 А коли Ездра молився та сповідався, плакав та припадав перед Божим домом, зібрався до нього з Ізраїля дуже великий збір, чоловіки, і жінки та діти, бо народ плакав ревним плачем...

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя 1905

1 Коли Ездра так молився й сповідався, плачучи й припадаючи ниць перед домом Божим, зійшлась до його дуже велика громада Ізрайлитян, чоловіків і жінок та дїтей, бо й народ дуже плакав.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

БІБЛІЯ Сучасний переклад

1 Поки Ездра молився, визнаючи гріхи, й плакав, схилившись долілиць перед Божим Храмом, навколо нього зібралась дуже велика громада Ізраїльтян, – чоловіки, жінки та діти, – які також голосно ридали.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac




1 Ездри 10:1
29 Iomraidhean Croise  

Почуй благання Свого слуги й Свого народу ізраїльського, коли вони молитимуться на цьому місці до Тебе. Почуй з Небес, місця де Ти живеш, а почувши, прости.


Господь сказав йому: «Я почув молитву й благання твої до Мене, Я освятив цей храм, який ти збудував, надавши йому Моє ім’я назавжди. Очі Мої і серце Моє завжди будуть там.


Усі юдеї з жінками, дітьми та немовлятами стояли перед Господом.


„Якщо нещастя впаде на нас: меч покарання, чи чума, чи голод — ми станемо перед лицем Твоїм у храмі, який носить ім’я Твоє. І коли ми звернемося до Тебе в розпачі, Ти почуєш нас і порятуєш”.


Потім Езра залишив місце перед храмом Божим і пішов до оселі Єгоганана, сина Еліашива, де й заночував. Він ні хліба не їв, ні води не пив, бо все ще сумував про гріхи тих, хто повернувся з заслання.


Як почув я ті слова, то сів і заплакав. І журився багато днів. Я постився й молив Бога Небесного.


Послухай уважно і очі розплющ, щоб почути молитву слуги Твого. Я молюся Тобі день і ніч за людей Ізраїлю, слуг Твоїх. Я сповідаюся в гріхах народу ізраїльського, у яких ми винні перед Тобою. І я, і родина батьків моїх грішили.


Решта людей, священики, левити, охоронці брам, співці, служники храму і всі, хто відділився від народів довколишніх земель, щоб наслідувати вчення Господнє; також їхні дружини, сини та дочки — всі, хто має знання й тяму


Отож Неемія, який був намісником, та священик і учитель Езра і левити, що розтлумачували, звернулися до людей: «Цей день є святим для Господа, вашого Бога. Не будьте в печалі, не плачте», — бо усі плакали, коли чули слова Закону.


Моє лице рясними сльозами вмите від того, що не коряться Твоїм наказам люди.


Тож я рішив сповідати гріхи і не приховувати ніякої вини. І я сказав: «Зізнаюсь Господу в усьому». Й Ти, Господи, простив мої гріхи. Села


Як не послухаєтесь ви Мене, Я буду потай плакати через зухвалість вашу. Гіркі сльози буду лить, вони з очей моїх тектимуть, адже Господнє стадо буде захоплено в полон.


Чом в голові моїй води не повно? Чом око моє не джерело сліз? Тоді б я міг щоденно і щоночі плакати за тими із моїх людей, кого понищено було.


Коли я говорив і молився, сповідався у своєму гріху й гріху мого народу ізраїльського, поки викладав своє прохання Господу моєму Богу про Його Святу гору.


Слова любові запишіть й до Господа із ними поверніться. Скажіть Йому: «Прости нам всі гріхи, що ми вчинили. Прийми оці слова, як жертву, що ми підносимо тобі — хвалу з уст наших.


Я виллю на дім Давида й мешканців Єрусалима дух ласки й молитви, і вони дивитимуться на Мене як на Того, Кого вони простромили, і тужитимуть за Ним як за єдиним сином, гірко побиватимуться, як за первістком.


та хрестилися у нього в річці Йордан, сповідуючись у своїх гріхах.


Коли Ісус під’їхав до Єрусалиму й, побачивши місто, Він заплакав і промовив: «Якби ж ти сьогодні знало, що тобі може принести мир! Та зараз це приховано від очей твоїх.


Корнилій відповів: «Чотири дні тому в такий самий час, о третій пополудні, я молився в своєму домі. Аж раптом переді мною виник чоловік у сяйливому вбранні.


Як час наш там вийшов, вирушили ми далі. Всі віруючі з жінками своїми й дітьми пішли проводжати нас аж за місто. І там на березі стали ми на коліна й молилися.


Збери людей разом: чоловіків і жінок, малих дітей і чужинців, що живуть по містах своїх, — щоб вони слухали, навчалися й шанували Господа Бога вашого, щоб пильно слухалися всіх слів цього зведення правил.


І розірвав тоді Ісус на собі одяг, і впав долілиць перед ковчегом Заповіту Господнього, і пролежав так до вечора разом зі старійшинами Ізраїлю. І посипали вони голову попелом в ознаку глибокого суму.


Жодного слова із Заповітів Мойсея не випустив Ісус, читаючи перед зібранням ізраїльтян, перед жінками й дітьми й перед чужинцями, що були між них.


Lean sinn:

Sanasan


Sanasan