1 Самуїла 20:41 - Свята Біблія: Сучасною мовою

⁴¹ Коли хлопчина відійшов, Давид підвівся з південного боку скелі й тричі торкнувся чолом землі, поклонившись Йонатану. Тоді вони розцілувалися й почали плакати, особливо тужив Давид.

Переклад Р. Турконяка

⁴¹ А коли слуга пішов, то Давид устав із сідловини гори і впав на обличчя Йонатана, і поклонився йому тричі, і кожний поцілував свого ближнього, і кожний дуже довго плакав над своїм ближнім.

Біблія в пер. Івана Огієнка 1962

⁴¹ Той юнак пішов, а Давид устав із південного боку, і впав на обличчя своє на землю, та й поклонився три рази. І поцілували вони один одного, і оплакували один одного, а Давид гірко плакав.

Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя 1905

⁴¹ Тим часом же, як ійшов хлопець додому, знявся Давид із місця, що на полуднї, і припав лицем до землї та й уклонився тричі. І поцїлувались вони й плакали один з одним; Давид же плакав більше.

БІБЛІЯ Сучасний переклад

⁴¹ І коли слуга відійшов, то Давид вийшов з південного боку скелі, впав долілиць, і тричі вклонився. Потім вони поцілували один одного, й розридались, хоч Давид плакав довше.

1 Самуїла 20:41 Iomraidhean Croise

Буття 29:11

Яків поцілував Рахиль і голосно заплакав.

Буття 29:13

Почувши новину про сина своєї сестри Якова, Лаван вибіг йому назустріч. Він обняв Якова, поцілував і привів до себе в дім. Тоді Яків розповів Лаванові про все, що сталося.

Буття 33:4

Але Ісав побіг назустріч. Він обняв Якова за шию й поцілував, і обоє вони заплакали.

Буття 42:6

Йосип тоді правив країною. Він був якраз тим чоловіком, який продавав хліб усім людям звідусіль. Йосипові брати прийшли і вклонилися до землі перед ним.

Буття 43:28

І відповіли вони йому: «Так, твій слуга, наш батько, ще живий і здоровий. І вклонилися вони йому до землі».

Буття 45:15

І розцілував тоді Йосип усіх своїх братів і плакав. Після того його брати розмовляли з ним.

2 Самуїла 1:2

А на третій прибув до нього чоловік з табору Саула. Одяг на ньому був розірваний, голова вкрита порохом. Коли він наблизився до Давида, то одразу припав до землі, виявляючи йому свою шану.

2 Самуїла 1:26

Печалюсь і оплакую тебе, мій брате, Йонатане! Адже ти був близьким і дорогим мені. Чудовою була твоя любов до мене, зворушливішою, аніж любов жінок.

2 Самуїла 14:4

Коли жінка з Текоа прийшла, вона поклонилася цареві шанобливо до землі й мовила: «Допоможи мені, о царю!»

2 Самуїла 19:39

Тож усі перейшли Йордан, а потім переправився й цар. Він поцілував Барциллая, благословив його, і той повернувся додому.

2 Самуїла 9:6

Коли Мефівошет, син Йонатана, сина Саула, прийшов до Давида, він схилився, вшановуючи Давида. Давид сказав: «Мефівошете!» «Твій слуга», — відповів той.

1 Царів 1:16

Батшеба низько вклонилась і впала на коліна перед царем. «Що тобі треба?» — запитав цар.

1 Царів 1:23

Цареві сказали: «Пророк Натан тут». Тож він представ перед царем і низько вклонився.

1 Царів 1:31

Тоді Батшеба вклонилася низько долілиць, впала на коліна перед царем, кажучи: «Нехай мій володар, цар Давид, живе вічно!»

Дії Апостолів 20:37

Віруючі дуже тужили й ридали, кидалися Павлові на шию, обіймали й цілували його.

1 Самуїла 10:1

З цими словами Самуїл витягнув посудину з оливою, полив нею Саулову голову й поцілував його, промовивши: «Хіба не Господь посвятив тебе у проводирі Свого спадку.

1 Самуїла 18:3

А Йонатан склав Угоду з Давидом, бо дуже полюбив його.

1 Самуїла 20:40

Йонатан віддав свою зброю хлопчині й попросив: «Повертайся, віднеси цю зброю до міста».

1 Самуїла 24:9

Він звернувся до Саула: «Чому ти слухаєш, коли люди говорять, що Давид наміряється завдати тобі шкоди?

1 Самуїла 25:23

Коли Абіґайл помітила Давида, вона похапцем зіскочила з віслюка й припала лицем до землі на знак поваги.