Biblia Todo Logo
Bìoball air-loidhne

- Sanasan -




Софонії 2:15 - Біблія в пер. Івана Огієнка 1962

15 Оце оте радісне місто, що безпечно живе, що говорить у серці своєму: Я, і немає вже більше нікого! Як стало воно опустошенням, леговищем для звірини! Кожен, хто буде проходить повз нього, засвище, своєю рукою махне!

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Переклад Р. Турконяка

15 Це зневажливе місто, що живе в надії, котре промовляє у своєму серці: Я є, і немає більше зі мною! Як воно стало на знищення, пасовиськом звірів. Кожний, хто проходить через нього, засичить і помахає своїми руками.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя 1905

15 От, яким стане той город веселий, що жив собі безпеч, що то мовляв у серцї свому: Ось, я! нема понад мене! О, що ж із нього зробилось! - розвалища, леговища зьвірям! Хто нї проходити ме попри його, - засвище та й махне рукою.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Свята Біблія: Сучасною мовою

15 Ниневія — це таке пихате місто, що так собі безпечно живе, але воно стане такою пусткою, що тільки дикі звірі мешкатимуть там. Кожен, хто повз нього йде, присвисне і махне рукою, дивлячись, якою руїною воно стало.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

БІБЛІЯ Сучасний переклад

15 Отак буде з веселим у минулому містом, яке почувало себе безпечно, і само себе переконувало: Тільки я, і немає іншого! Якою ж руїною воно стало, – лігвищем для звірів! Кожен, хто проходитиме повз нього, засвище й махне рукою…

Faic an caibideil Dèan lethbhreac




Софонії 2:15
27 Iomraidhean Croise  

І я говорив би, як ви, якби ви на місці моєму були, я додав би словами на вас, і головою своєю кивав би на вас,


Своїми долонями сплесне над ним, і свисне над ним з свого місця...


Місто сповнене галасом, місто гучне, місто веселе! Побиті твої не побиті мечем, і не повмирали в війні.


Тремтіть, ви безжурні, дрижіть, безтурботні, роздягніться, себе обнажіть, опережіться по стегнах!


Бо палац опущений буде, міський гомін замовкне, Офел та башта навік стануть ямами, радістю диких ослів, пасовиськом черід,


Устаньте, безжурні жінки, почуйте мій голос, дочки безтурботні, послухайте слова мого!


Ти ж бо надію складала на злобу свою, говорила: Ніхто не побачить мене! Звела тебе мудрість твоя та знання твоє, і сказала ти в серці своїм: Я, і більше ніхто!


щоб свій Край учинити страхіттям, посміховищем вічним... Кожен, хто буде проходити ним, остовпіє та буде хитати головою своєю...


І вчиню оце місце страхіттям і посміхом, кожен, хто буде проходити ним, остовпіє й засвище, побачивши всі його врази...


Від Господнього гніву вона незамешкана буде та стане спустошенням уся... Кожен, хто буде проходити повз Вавилон, остовпіє й засвище, як побачить усі ці порази його!


Як самітно сидить колись велелюдне це місто, немов удова воно стало! Могутнє посеред народів, княгиня посеред країн воно стало данницею!...


Як захмарив Господь в Своїм гніві сіонську дочку! Він кинув із неба на землю пишноту Ізраїля, і не згадав у день гніву Свого про підніжка ногам Своїм,


Усі, що проходять дорогою, плещуть у долоні на тебе, і посвистують та головою своєю хитають над донькою Єрусалиму та кажуть: Хіба це те місто, що про нього казали: Корона пишноти, розрада всієї землі?


Купці серед народів глузливо свистять над тобою, ти пострахом став, і не буде навіки тебе!...


Сину людський, скажи князеві Тиру: Так говорить Господь Бог: за те, що повищилось серце твоє й ти сказав: Я Бог, сиджу на Божому престолі в серці морів, а ти тільки людина, а не Бог, хоч ставив своє серце нарівні з серцем Божим...


Чи справді ти скажеш: Я бог! перед убивником своїм, а ти ж тільки людина, а не Бог, у руці тих, що зневажають тебе?


Говори та й скажеш: Так говорить Господь Бог: Ось Я на тебе, фараоне, царю єгипетський, крокодиле великий, що лежиш серед своїх рік, що говориш: Моя річка моя, і я утворив її для себе!


Цар заговорив та й сказав: Чи ж це не величний Вавилон, що я збудував його на дім царства міццю потуги своєї та на славу моєї пишноти?


Нема ліку для лиха твого, рана твоя невигойна! Всі, що звістку про тебе почують, заплещуть у долоні на тебе, бо над ким твоє зло не ходило постійно?


Страшний та грізний він, від нього самого виходить і право його, і великість його.


А хто побіч проходив, Його лихословили та головами своїми хитали,


Lean sinn:

Sanasan


Sanasan