Biblia Todo Logo
Bìoball air-loidhne

- Sanasan -




Римлян 7:7 - Біблія в пер. Івана Огієнка 1962

7 Що ж скажемо? Чи Закон то гріх? Зовсім ні! Але я не пізнав гріха, як тільки через Закон, бо я не знав би пожадливости, коли б Закон не наказував: Не пожадай.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Переклад Р. Турконяка

7 То що ж скажемо? [Хіба] Закон — то гріх? Зовсім ні! Але я пізнав гріх тільки через Закон. Я не знав би пожадливості, якби Закон не говорив: Не пожадай.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя 1905

7 Що ж скажемо? закон гріх? Нехай не буде так. Нї, я й не знав гріха, як тільки через закон, і жадоби не відав би, коли б закон не сказав: Не жадай.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Свята Біблія: Сучасною мовою

7 Чи думаєте ви, що я стверджую, що Закон — це гріх? Звісно, ні! Та не знати б мені, що таке гріх інакше, як через Закон. Бо й справді, я не знав би, що то є — прагнути чогось чужого, якби в Законі не було записано: «Не прагни чужого».

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Переклад. Ю. Попченка.

7 Що ж скажемо? Що Закон є гріхом? Зовсім ні! Але я не інакше пізнав гріх, як через Закон, бо я не знав би й бажання, якби Закон не казав: Не бажай.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Новий Переклад Українською

7 Що ж скажемо? Що Закон є гріхом? Зовсім ні! Якби не Закон, я не знав би, що таке гріх. Я не знав би, наприклад, що таке пожадливість, якби Закон не сказав: «Не бажай».

Faic an caibideil Dèan lethbhreac




Римлян 7:7
30 Iomraidhean Croise  

І побачила жінка, що дерево добре на їжу, і принадне для очей, і пожадане дерево, щоб набути знання. І взяла з його плоду, та й з’їла, і разом дала теж чоловікові своєму, і він з’їв.


І сталося надвечір, і встав Давид із ложа свого, і проходжувався на даху царського дому. І побачив він із даху жінку, що купалася. А та жінка була дуже вродлива.


Не жадай дому ближнього свого, не жадай жони ближнього свого, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані всього, що ближнього твого!


Якщо піль жадають, то грабують вони, а домів то хапають. І вони переслідують мужа та дома його, і чоловіка й спадки його.


А Я вам кажу, що кожен, хто на жінку подивиться із пожадливістю, той уже вчинив із нею перелюб у серці своїм.


І промовив до них: Глядіть, остерігайтеся всякої зажерливости, бо життя чоловіка не залежить від достатку маєтку його.


Він прийде та й вигубить цих винарів, виноградника ж іншим віддасть. Слухачі ж повіли: Нехай цього не станеться!


Ні срібла, ані золота, ні одежі чиєїсь я не побажав...


Бо заповіді: Не чини перелюбу, Не вбивай, Не кради, Не свідкуй неправдиво, Не пожадай й які інші, вони містяться всі в цьому слові: Люби свого ближнього, як самого себе!


Бо жадне тіло ділами Закону не виправдається перед Ним, Законом бо гріх пізнається.


А коли наша неправда виставляє правду Божу, то що скажемо? Чи ж Бог несправедливий, коли гнів виявляє? Говорю по-людському.


Що ж, скажемо, знайшов Авраам, наш отець за тілом?


Бо Закон чинить гнів; де ж немає Закону, немає й переступу.


Закон же прийшов, щоб збільшився переступ. А де збільшився гріх, там зарясніла благодать,


Що ж? Чи будемо грішити, бо ми не під Законом, а під благодаттю? Зовсім ні!


бо гріх, узявши причину від заповіді, звів мене, і нею вмертвив.


Тож чи добре стало мені смертю? Зовсім ні! Але гріх, щоб стати гріхом, приніс мені смерть добром, щоб гріх став міцно грішний через заповідь.


Бо коли ми жили за тілом, то пристрасті гріховні, що походять від Закону, діяли в наших членах, щоб приносити плід смерти.


Але гріх, узявши привід від заповіді, зробив у мені всяку пожадливість, бо без Закону гріх мертвий.


Жало ж смерти то гріх, а сила гріха то Закон.


А розпуста та нечисть усяка й зажерливість нехай навіть не згадуються поміж вами, як личить святим,


І не бажай жони ближнього свого, і не бажай дому ближнього свого, ані поля його, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані всього, що є ближнього твого!


Отож, умертвіть ваші земні члени: розпусту, нечисть, пристрасть, лиху пожадливість та зажерливість, що вона ідолослуження,


а не в пристрасній похоті, як і погани, що Бога не знають.


Бо не вдосконалив нічого Закон. Запроваджена ж краща надія, що нею ми наближуємось до Бога.


І побачив я в здобичі одного доброго шін’арського плаща, і дві сотні шеклів срібла, і одного золотого зливка, п’ятдесят шеклів вага його, і забажав я їх, і взяв їх. І ось вони сховані в землі в середині намету мого, а срібло під ним.


Lean sinn:

Sanasan


Sanasan