Неемії 2:3 - Біблія в пер. Івана Огієнка 1962

³ І сказав я до царя: Нехай цар живе навіки! Чому не буде сумне обличчя моє, коли місто дому гробів батьків моїх поруйноване, а брами його попалені огнем!...

Переклад Р. Турконяка

³ І я сказав цареві: Царю, живи навіки! Чому не буде моє обличчя поганим, коли місто, дім гробниць моїх батьків, спустошене, а його брами спалені вогнем?

Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя 1905

³ І сказав цареві: Нехай живе царь по вік! Як же не має бути смутним лице моє, коли город, місце гробовищ батьків моїх, стоїть опустошене, й ворота його попалені огнем!

Свята Біблія: Сучасною мовою

³ але сказав цареві: «Нехай цар живе повік! Як же можу я не бути засмучений, коли місто, де могили моїх пращурів, у руїнах, а брами вогнем попалено».

БІБЛІЯ Сучасний переклад

³ і сказав цареві: Нехай живе цар вічно! Як мені не бути сумним, коли місто, де гробниці моїх батьків, зруйноване, а його брами спалені вогнем?

Неемії 2:3 Iomraidhean Croise

1 Царів 1:31

І вклонилася Вірсавія обличчям своїм до землі, і впала перед царем та й сказала: Нехай живе пан мій, цар Давид, навіки!

2 Царів 25:8

А п’ятого місяця, сьомого дня місяця, це дев’ятнадцятий рік царя Навуходоносора, вавилонського царя, прийшов до Єрусалиму Невузар’адан, начальник царської сторожі, слуга вавилонського царя.

2 Хронік 21:20

Він був віку тридцяти й двох літ, коли зацарював, а царював вісім літ в Єрусалимі. І відійшов він, і ніхто за ним не жалував; і поховали його в Давидовому Місті, та не в царських гробах.

2 Хронік 28:27

І спочив Ахаз зо своїми батьками, і поховали його в місті, в Єрусалимі, бо не внесли його до гробів Ізраїлевих царів, а замість нього зацарював син його Єзекія.

2 Хронік 32:33

І спочив Єзекія з батьками своїми, і поховали його на узбіччях гробів Давидових синів, і віддали йому честь по смерті його, уся Юдея та мешканці Єрусалиму. А замість нього зацарював син його Манасія.

2 Хронік 36:19

І спалили вони Божий дім, і порозбивали мур Єрусалиму, і всі палати його попалили огнем, а всі дорогі речі його понищили...

Неемії 1:3

А вони сказали мені: Позосталі, що лишилися з полону, там в окрузі, живуть у великій біді та в ганьбі, а мур Єрусалиму поруйнований, а брами його попалені огнем...

Неемії 2:13

І вийшов я Долинною брамою вночі, і пішов до джерела Таннін, і до брами Смітникової. І я докладно оглянув мури Єрусалиму, що були поруйновані, а брами його були попалені огнем.

Книга Естер 8:6

Бо як я могла б дивитися на лихо, що спіткає народ мій, і як я могла б дивитися на загибіль роду свого?

Псалми 102:14

бо знає Він створення наше, пам’ятає, що ми порох:

Псалми 102:15

чоловік як трава дні його, немов цвіт польовий так цвіте він,

Псалми 137:6

бо високий Господь, але бачить низького, а гордого Він пізнає іздалека!

Псалми 38:7

У темноті лиш ходить людина, клопочеться тільки про марне: громадить вона, та не знає, хто звозити буде оте!

Єремії 52:12

А п’ятого місяця, десятого дня місяця, це дев’ятнадцятий рік царя Навуходоносора, вавилонського царя, прийшов до Єрусалиму Невузар’адан, начальник царської сторожі, що ставав перед обличчям вавилонського царя.

Плач Єремії 2:9

Її брами запалися в землю, понищив Він та поламав її засуви... Її цар і князі її серед поганів... Немає навчання Закону, і пророки її не знаходять видіння від Господа...

Даниїл 2:4

А халдеї говорили цареві по-арамейському: Царю, живи навіки! Розкажи перше сон своїм рабам, а ми об’явимо розв’язку.

Даниїл 3:9

Вони заговорили та й сказали цареві Навуходоносорові: Царю, живи навіки!

Даниїл 5:10

На слова царя та вельмож його ввійшла до дому прийняття цариця. Цариця заговорила та й сказала: Царю, живи навіки! Нехай не страшать тебе думки твої, а ясність твоя нехай не міняється!

Даниїл 6:21

А як цар наближався до ями, до Даниїла, то кликнув сумним голосом. Цар заговорив та й сказав до Даниїла: Даниїле, рабе Бога Живого, чи твій Бог, Якому ти завжди служиш, міг урятувати тебе від левів?

Даниїл 6:6

Тоді ці люди сказали: Ми не знайдемо на цього Даниїла жодної причини, якщо не знайдемо проти нього в законі його Бога.

Левит 26:31

І вчиню міста ваші руїною, і поспустошую ваші святині, і не прийму ваших пахощів любих.