Biblia Todo Logo
Bìoball air-loidhne

- Sanasan -




Плач Єремії 5:17 - Біблія в пер. Івана Огієнка 1962

17 тому наше серце боляще, тому наші очі потемніли,

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Переклад Р. Турконяка

17 Через це наше серце стало хворим, тому наші очі стали темними, —

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя 1905

17 От чому серце в нас ниє, от чого в нас ув очах потемнїло!

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Свята Біблія: Сучасною мовою

17 Тому заслабли наші серця, та очі наші морок вкрив.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

БІБЛІЯ Сучасний переклад

17 Від того й ниє наше серце, – тому й тьмяніють наші очі.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac




Плач Єремії 5:17
17 Iomraidhean Croise  

З безталання потемніло око моє, а всі члени мої як та тінь...


Не будьте, як кінь, як той мул нерозумні, що їх треба приборкати оздобою їхньою вудилом і вуздечкою, як до тебе вони не зближаються.


А тепер на що маю надіятись, Господи? Надія моя на Тебе вона!


Змучився я від стогнання свого, щоночі постелю свою обмиваю слізьми, сльозами своїми окроплюю ложе своє!...


Нехай посоромлені будуть, і хай застидаються ті, хто шукає моєї душі, щоб схопити її! Нехай подадуться назад, і нехай посоромлені будуть усі, хто бажає для мене лихого!


У що будете биті ще, коли неслухняними далі ви будете? Хвора ваша вся голова, і все серце боляще...


Пищу я, мов ластівка чи журавель, воркочу, мов той голуб; заниділи очі мої, визираючи до високости... Господи, причавлений я, поручися за мене!


Що то бачу: вони полякались й назад відступають? А лицарі їхні подолані та втікають і не оглядаються... Страхіття навколо, говорить Господь!


Яка моя втіха у смутку? Болить мені серце моє...


Із височини Він послав в мої кості огонь, і над ними він запанував! Розтяг сітку на ноги мої, повернув мене взад, учинив Він мене спустошілою, увесь день болящою...


Бодай перед обличчя Твоє прийшло все їхнє лихо, і вчини їм, як Ти учинив ось мені за гріхи мої всі, бо численні стогнання мої, моє ж серце боляще...


Повипливали від сліз мої очі, моє нутро клекоче, на землю печінка моя виливається через занепад дочки мого люду, коли немовля й сосунець умлівають голодні на площах міських.


Щоб приносити жертву нагострений він, щоб блищати він був полірований. Хіба будемо радіти? Хіба жезло сина Мого легковажить усякеє дерево?


Сину людський, зверни ти обличчя своє до Єрусалиму, і крапай словами на святині, і пророкуй на землю Ізраїлеву.


А щодо позосталих серед вас, то впроваджу в їхні серця полохливість в краях їхніх ворогів, і буде їх гнати навіть шелест подмухненого вітром листу, і будуть вони втікати, як утікають перед мечем, та й попадають, хоч ніхто не женеться...


то теж бити зачну Я тебе, пустошити тебе за гріхи твої.


І поміж цими народами не будеш ти спокійний, і не буде місця спочинку для стопи твоїх ніг. І Господь дасть тобі там серце тремтяче, і ослаблення очей, і омлівання душі.


Lean sinn:

Sanasan


Sanasan