Biblia Todo Logo
Bìoball air-loidhne

- Sanasan -




Єремії 49:23 - Біблія в пер. Івана Огієнка 1962

23 На Дамаск. Засоромивсь Хамаш та Арпад, бо злу звістку почули; в неспокої тривожнім вони, як те море, що не може вспокоїтись.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя 1905

23 Про Дамаск: Осоромлені Емат і Арпад: почувши сумну вість, вони впали духом; трівога обгорнула їх, неначе на морі, не можуть успокоїтись.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Свята Біблія: Сучасною мовою

23 Щодо Дамаска: «Налякані Гамат і Арпад, бо вони почули лиху звістку. Вони хвилюються, як неспокійне море, яке не можна вгамувати.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

БІБЛІЯ Сучасний переклад

23 Далі – про Дамаск. Збентежились Хамат і Арпад, позаяк почули погану новину. Вони розхвилювались, наче море перед бурею, яке не може заспокоїтись.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac




Єремії 49:23
35 Iomraidhean Croise  

І він поділився на гурти вночі, він та раби його, і розбив їх, і гнався за ними аж до Хови, що ліворуч Дамаску.


А Аврам відізвався: Господи, Господи, що даси Ти мені, коли я бездітний ходжу, а керівник мого господарства він Елі-Езер із Дамаску.


а хоча б він і хоробрий, якого серце як серце лев’яче, то справді ослабне, бо ввесь Ізраїль знає, що батько твій лицар і хоробрі ті, що з ним.


А коли почув Тоі, цар Хамоту, що Давид побив усе військо Гадад’езера,


І зібрав він при собі людей, та й став провідником банди, коли Давид розбивав їх. І пішли вони до Дамаску, й осілися в ньому, і панували в Дамаску.


І спровадив асирійський цар людей з Вавилону, і з Кути, і з Авви, і з Гамоту, і з Сефарваїму, й оселив по містах Самарії замість Ізраїлевих синів. І посіли вони Самарію, й осілися по містах її.


Де боги Гамату та Арпаду? Де боги Сефарваїму, Гени та Івви? Чи врятували вони Самарію від моєї руки?


Де він, цар Гамату, і цар Арпаду, і цар міста Сефарваїму, Гени та Івви?


Чи ж не ліпші Авана та Парпар, дамаські річки, від усіх Ізраїлевих вод? Чи не міг я вимитися в них, і стати чистим? І повернувся він, і пішов у гніві.


І виніс Аса срібло та золото із скарбниць Господнього дому та дому царевого, і послав до Бен-Гадада, царя сирійського, що сидів у Дамаску, говорячи:


Старшини едомські тоді побентежились, моавських вельмож обгорнуло тремтіння, розпливлися усі ханаанці!


Чи ж Кално не такий, як Кархеміш? Чи ж Хамат не такий, як Арпад? Хіба ж не така Самарія, як Дамаск?


І станеться в день той, і знову подруге простягне Господь Свою руку, щоб набути останок народу Свого, що полишиться з Ашшуру й з Єгипту, і з Патросу та з Етіопії, і з Еламу й з Шін’ару, і з Хамату, та з морських островів.


Тому то ослабнуть всі руки, і кожне серце людини зневіриться.


Де боги Хамату та Арпаду? Де боги Сефарваїму? І чи врятували вони Самарію від моєї руки?


Де він, цар Хамату, і цар Арпаду, і цар міста Сефарваїму, Гени та Івви?


А ті несправедливі як море розбурхане, коли бути спокійним не може воно, і коли води його багно й мул викидають.


Бо голова Араму Дамаск, а голова Дамаску Рецін, та ще шістдесят і п’ять літ, і буде зламаний Єфрем, так що перестане бути народом!


І погналося халдейське військо за ними, і догнали Седекію в єрихонських степах... І взяли вони його, і завели його до Навуходоносора, царя вавилонського, до Рівли, в краю Хамат, і той засудив його.


Дамаск твій купець через многість виробів твоїх, через многість багатства усякого, вином із Хелбону та білою вовною.


Перейдіть до Калне та й побачте, і звідти підіть до Гамату великого, і зійдіть до Ґату филистимлян! Чи ліпші вони від цих царств? Чи їхня границя більша за вашу границю?


Розграбовуйте срібло, розграбовуйте золото, немає кінця наготовленому, багатству коштовних речей.


І знялися вони, і розвідали той Край від пустині Цін аж до Рехова, у напрямі до Хамоту.


А коли довгі дні не з’являлось ні сонце, ні зорі, і буря чимала на нас напирала, то останню надію ми втратили, щоб нам урятуватись...


попросив від нього листи у Дамаск синагогам, щоб, коли знайде яких чоловіків та жінок, що тієї дороги вони, то зв’язати й привести до Єрусалиму.


У Дамаску намісник царя Арети стеріг місто Дамаск, щоб схопити мене,


І далі промовлятимуть урядники до народу та й скажуть: Хто є тут такий, що лякливий та м’якосердий? Нехай він іде й вертається до свого дому, щоб не розслабив він серця братів своїх, як є серце його.


А мої браття, що ходили зо мною, знесилили були серце народу, а я обставав за Господом, Богом моїм.


І чули ми це, і зомліло наше серце, і не стало вже духу в людини зо страху перед вами, бо Господь, Бог ваш, Він Бог на небесах угорі й на землі долі!


Lean sinn:

Sanasan


Sanasan