Biblia Todo Logo
Bìoball air-loidhne

- Sanasan -




Ісаї 5:25 - Біблія в пер. Івана Огієнка 1962

25 Тому запалився гнів Господа на народ Його, і на нього Він витягнув руку Свою, та й уразив його: і захиталися гори, і сталось їхнього трупу, як сміття серед вулиць!... При цьому всьому не відвернувсь Його гнів, і витягнена ще рука Його!

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Переклад Р. Турконяка

25 І запалав Господь Саваот гнівом на Свій народ. Він простягнув на них Свою руку й уразив їх, — розлютилися гори, і їхні трупи стали, мов гній посеред дороги. При всьому цьому гнів не відвернувся, але рука ще піднесена.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя 1905

25 Тим же так і розпалався гнїв Господень на його народ, і простягне він руку свою на його, так що гори здрігнуться, а трупи їх гноєм улицї покриють. Та по тому всьому гнїв його ще не відвернесь, і рука в його все ще буде простягнута:

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Свята Біблія: Сучасною мовою

25 Ось тому й Господній гнів на Його народ розпалився, тому заніс Він руку над людьми й покарав їх. Затремтіли гори, й тіла померлих, мов сміття, лежать посеред доріг. Але навіть після цього Господь усе ще Свій гнів не вгамував, рука Його все ще занесена для покарання?

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

БІБЛІЯ Сучасний переклад

25 Через те запалав Господь гнівом на Свій народ. Він простягнув проти нього Свою руку й вдарив його так, що затремтіли гори, а їхні трупи лежали, наче гній, на вулицях. І при всьому цьому Його гнів не припиниться, а Його рука залишиться простягнутою.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac




Ісаї 5:25
60 Iomraidhean Croise  

Померлого в Єровоама в місті поїдять пси, а померлого на полі поїсть птаство небесне. Так сказав Господь.


Померлого в Баші в місті з’їдять пси, а померлого йому на полі, поїсть птаство небесне.


Померлого в Ахава в місті поїдять пси, а померлого на полі поїсть птаство небесне.


І запалився гнів Господа на Ізраїля, і Він дав їх у руку Газаїла, царя сирійського, та в руку Бен-Гадада, Газаїлового сина, на всі ті дні.


І буде Єзавелин труп, як погній на поверхні поля в Їзреелевій ділянці, так що не скажуть: Це Єзавель...


Та вони соромили Божих послів, і погорджували їхніми словами, і насміхалися з Його пророків, аж поки не піднісся гнів Господа на народ Його так, що не було вже ліку.


Бог гніву Свойого не спинить, під Ним гнуться Рагавові помічники,


Виливає Він ганьбу на можних, і блудять вони без дороги в пустині,


Вернися, о душе моя, до свого відпочинку, бо Господь робить добре тобі,


Вихід його з краю неба, а обіг його аж на кінці його, і від спеки його ніщо не заховається.


бо я ради Тебе зневагу ношу, ганьба покрила обличчя моє!...


і Бога вони випробовували в своїм серці, для душ своїх їжі бажаючи.


Щите наш, поглянь же, о Боже, і придивись до обличчя Свого помазанця!


І сказав Господь до Мойсея: Скажи Ааронові: Візьми свою палицю, і простягни свою руку над водою єгиптян, над їхніми річками, над їхніми потоками, і над ставами їхніми, і над кожним водозбором їхнім, і вони стануть кров’ю. І буде кров по всій єгипетській землі, і в посуді дерев’янім, і в каміннім.


Нічого не лишиться тільки зігнутися між полоненими, і попадати між позабиваними... При цьому всьому не відвернувсь Його гнів, і витягнена ще рука Його!...


На люд нечестивий пошлю Я його, про народ Мого гніву йому накажу, щоб набрати здобичі й вчинити грабунок, і щоб потоптати його, як болото на вулицях.


ти ж від гробу свого відкинений геть, мов галузка бридка, оточений вбитими та мечем перешитими, що до гробу між камінь спускаються, як потоптаний труп...


Свою руку простяг Він на море, і царства затряс! Господь про Ханаан наказав, щоб твердиню його зруйнувати,


і простягне він руки свої серед неї, немов той пливак простягає, щоб пливати, і принизить пиху його Він разом з підступами його рук.


І притисну Аріїла, і станеться лемент та плач, і він стане на мене, як огнище Боже.


І Він вилив на нього жар гніву Свого та насилля війни, що палахкотіло навколо його, та він не пізнав, і в ньому горіло воно, та не брав він до серця цього!


Синове твої повмлівали, лежали на розі всіх вулиць, мов олень у тенетах, повні гніву Господнього, крику Бога твого...


Коли Ти чинив страшні речі, ми їх не чекали, коли б Ти зійшов, то перед обличчям Твоїм розтопилися б гори!


Бо ось прийде Господь ув огні, а Його колесниці мов буря, щоб відплатити жаром гніву Свого, а погрози Свої полум’яним огнем!


І вийдуть вони та й побачать ті трупи людей, що відпали від Мене, бо їхня черва не помре й не погасне огонь їхній, і стануть вони за гидоту для кожного тіла!


Арама попереду, а филистимлян позаду, і пожерли Ізраїля цілою пащею... При цьому всьому не відвернувсь Його гнів, і витягнена ще рука Його!


Тому то його юнаками радіти не буде Господь, а до сиріт його й його вдів милосердя не матиме, бо кожен безбожний й злочинець, і злобне всі уста говорять. При цьому всьому не відвернувсь Його гнів, і витягнена ще рука Його!...


Бо злоба горить, як огонь, пожирає тернину й будяччя, і палає по запустах лісу, і крутяться вверх стовпи диму...


Манасія Єфрема, а Єфрем Манасію, разом обоє на Юду... При цьому всьому не відвернувсь Його гнів, і витягнена ще рука Його!...


І Я навіщу їх чотирьома способами, говорить Господь: мечем, щоб побити, і псами, щоб їх волочити, і птаством небесним, і земною звіриною, щоб жерли та нищили...


Від жахливих хворіб повмирають вони, не будуть оплакувані, і не будуть поховані, гноєм стануть вони на поверхні землі... Від меча та від голоду згинуть вони, і стане їхній труп стервом птаству небесному й земній звірині...


І опустиш ти руку свою спадку свого, що Я дав був тобі... І вчиню, що ти будеш служити своїм ворогам у тім краї, якого не знаєш, бо огонь запалили ви в гніві Моїм, й аж навіки палатиме він!


Дивлюся на гори, аж ось вони трусяться, і всі згір’я хитаються!


Отож, опережіться веретами, плачте та голосіть, бо лютість Господнього гніву від нас не відвернеться!


і дістануться іншим доми їхні, теж поля та жінки... Бо Я руку Свою простягну на мешканців цієї землі, говорить Господь.


і порозкладають їх перед сонцем і перед місяцем, та перед усіма небесними світилами, яких вони кохали та служили їм, і що йшли за ними, і що зверталися до них, і що вклонялися їм. Не будуть вони зібрані й не будуть поховані, гноєм стануть вони на поверхні землі!


Так говорить Господь: Хай не хвалиться мудрий своєю премудрістю, і хай не хвалиться лицар своєю хоробрістю, багатий багатством своїм хай не хвалиться!


Хіба Ти цілком нас відкинув, прогнівавсь занадто на нас?...


Тому так говорить Господь Бог: Як виноградове дерево між лісними деревами, що Я дав його огневі на пожертя, так дам Я мешканців Єрусалиму!


І зміцню Я рамена вавилонського царя, а фараонові рамена опадуть. І пізнають вони, що Я Господь, коли Я дам Свого меча в руку вавилонського царя, і простягну його на єгипетську землю.


І Я витягну руку Свою на них, і зроблю цей Край спустошенням та пусткою, від пустині аж до Рівли, по всіх місцях їхнього сидіння... І пізнають вони, що Я Господь!


Господи, у міру всієї Твоєї справедливости нехай відвернеться гнів Твій та Твоя ревність від Твого міста Єрусалиму, Твоєї святої гори, бо через наші гріхи та через провини наших батьків Єрусалим та народ Твій відданий на ганьбу для всіх наших околиць.


Ашшур не спасе нас, не будемо їздити ми на коні, і не скажемо вже чинові рук наших: боже наш, бо тільки Тобою помилуваний сирота.


Чи не затрясеться від цього земля, і всі мешканці її не впадуть у жалобу? Вся вона захвилюється, мов та Ріка, і бурхливо поплине й обнизиться знов, немов річка Єгипту.


І топляться гори під Ним, і тануть долини, мов віск від огню, мов ті води, що ллються з узбіччя.


Гори тремтять перед Ним, а підгірки топніють, перед обличчям Його трясеться земля та вселенна, та всі її мешканці.


Тебе вгледівши, гори дрижали, водяна течія потекла, безодня свій голос дала, зняла високо руки свої.


І буду чинити Я утиск людині, і будуть ходити вони, як сліпі, бо згрішили вони проти Господа. І виллється кров їхня, немов той пісок, а їхнє тіло, як гній.


І того дня запалиться Мій гнів на нього, і Я покину їх, і сховаю Своє лице від них, а він буде знищений, і знайдуть його численні нещастя та утиски. І скаже він того дня: Хіба не через те, що нема в мене мого Бога, знайшли мене ці нещастя?


А Я того дня конче сховаю лице Своє через усе те зло, що зробив він, бо звернувся до інших богів.


Вони забороняють нам говорити поганам, щоб спаслися, щоб тим доповняти їм завжди провини свої. Але Божий гнів їх спіткає вкінці!


І я бачив престола великого білого, і Того, Хто на ньому сидів, що від лиця Його втекла земля й небо, і місця для них не знайшлося.


Lean sinn:

Sanasan


Sanasan