Biblia Todo Logo
Bìoball air-loidhne

- Sanasan -




Екклезiяст 9:3 - Біблія в пер. Івана Огієнка 1962

3 Оце зле у всім, що під сонцем тим діється, що однакове всім випадає, і серце людських синів повне зла, і за життя їхнього безумство в їхньому серці, а по тому до мертвих відходять...

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Переклад Р. Турконяка

3 Це погано в усьому зробленому під сонцем, що один випадок для всіх. І серце людських синів наповнилося злом, і плутанина в їхньому серці та в їхньому житті, а після них — до мертвих.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя 1905

3 Се ж то й біда в усьому, що дїється під сонцем, що доля однака всїм; тим то й серце в людей повне злостї, й безум у серцї їх, поки живота їх, а потім прилучуються до мертвих.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Свята Біблія: Сучасною мовою

3 В усьому, що діється під сонцем, є зло: однаковий жереб випадає всім, в людських серцях нуртує зло, безумство, доки вони живуть. І все це зло веде усіх у царство мертвих.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

БІБЛІЯ Сучасний переклад

3 У тому-то й полягає найбільше лихо, яке має місце під сонцем, що однакову долю можуть очікувати всі, – а тому багато людських сердець сповнені злом, і протягом свого життя їхні серця керуються безумством, після чого вони відходять до мертвих.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac




Екклезiяст 9:3
30 Iomraidhean Croise  

І бачив Господь, що велике розбещення людини на землі, і ввесь нахил думки серця її тільки зло повсякденно.


І почув Господь пахощі любі, і в серці Своєму промовив: Я вже більше не буду землі проклинати за людину, бо нахил людського серця лихий від віку його молодого. І вже більше не вбиватиму всього живого, як то Я вчинив був.


що ж тоді чоловік той бридкий та зіпсутий, що п’є кривду, як воду?


та порохом будуть лежати обоє вони, і черва їх покриє...


Це одне, а тому я кажу: невинного як і лукавого Він вигубляє...


Ти зло полюбив над добро, а неправду більш, як правду казати, Села,


що гори ставиш Своєю силою, підперезаний міццю,


Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.


І поклав я на серце своє, щоб пізнати премудрість, і пізнати безумство й глупоту, і збагнув я, що й це все то ловлення вітру!...


І вернеться порох у землю, як був, а дух вернеться знову до Бога, що дав був його!


у мудрого очі його в голові його, а безглуздий у темряві ходить; та теж я пізнав, що доля одна всім їм трапиться!


Краще ходити до дому жалоби, ніж ходити до дому бенкету, бо то кінець кожній людині, і живий те до серця свого бере!


Звернувся я серцем своїм, щоб пізнати й розвідати, та шукати премудрість і розум, та щоб пізнати, що безбожність глупота, а нерозум безумство!


Що скоро не чиниться присуд за вчинок лихий, тому серце людських синів повне ними, щоб чинити лихе.


Знову я бачив під сонцем, що біг не у скорих, і бій не в хоробрих, а хліб не в премудрих, і не в розумних багатство, ні ласка у знавців, а від часу й нагоди залежні вони!


Однакове всім випадає: праведному і безбожному, доброму й чистому та нечистому, і тому, хто жертву приносить, і тому, хто жертви не приносить, як доброму, так і грішникові, тому, хто клянеться, як і тому, хто клятви боїться!...


Хто знаходиться поміж живих, той має надію, бо краще собаці живому, ніж левові мертвому!


А ви робите гірше від ваших батьків, і кожен із вас ось іде за упертістю лютого серця свого, щоб Мені не служити...


Я Господь, що досліджує серце, що випробовує нирки, щоб кожному дати згідно з путтю його, за плодом учинків його.


Людське серце найлукавіше над все та невигойне, хто пізнає його?


Тоді він спам’ятався й сказав: Скільки в батька мого наймитів мають хліба аж надмір, а я отут з голоду гину!


А вони переповнились лютістю, і один з одним змовлялись, що робити з Ісусом?...


І Ангол Господній уразив зненацька його, бо він не віддав слави Богові. І черва його з’їла, і він умер...


І часто по всіх синагогах караючи їх, до богозневаги примушував я, а лютуючи вельми на них, переслідував їх навіть по закордонних містах.


Коли ж він боронився отак, то Фест проказав гучним голосом: Дурієш ти, Павле! Велика наука доводить тебе до нерозуму!


Бо колись були й ми нерозсудні, неслухняні, зведені, служили різним пожадливостям та розкошам, жили в злобі та в заздрощах, бридкими були, ненавиділи один одного.


але був докорений у своїм беззаконні: німа під’яремна ослиця проговорила людським голосом, та й безум пророка спинила.


Lean sinn:

Sanasan


Sanasan