Biblia Todo Logo
Bìoball air-loidhne

- Sanasan -




2 Царів 7:7 - Біблія в пер. Івана Огієнка 1962

7 І встали вони, і повтікали надвечір, і полишили свої намети, й осли свої, і табір, як він був, та й повтікали, спасаючи життя своє!

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Переклад Р. Турконяка

7 І вони піднялися, і в темряві втекли, і залишили свої намети, своїх коней і своїх ослів так, як є в таборі, а втекли задля своєї душі.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя 1905

7 От і рушили та й побігли в омрацї, й покинули свої намети й конї й осли - ввесь табір як стояв, та й повтїкали, аби вихопитись із душею.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Свята Біблія: Сучасною мовою

7 Тож вони знялись і втекли в сутінках, залишивши намети, коней, віслюків. Усе, як було, покинули і втекли, рятуючись.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

БІБЛІЯ Сучасний переклад

7 Тому, коли почало сутеніти, вони з поспіхом зірвались, залишили свої намети, а також своїх коней та своїх ослів, – тобто увесь табір, як він був, – і втекли, рятуючи своє життя.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac




2 Царів 7:7
18 Iomraidhean Croise  

І входила й виходила колесниця з Єгипту за шість сотень шеклів срібла, а кінь за сто й п’ятдесят. І так вони вивозили все це своєю рукою для всіх царів хіттійських та царям сирійським.


І побивали вони один одного, і побігли сиріяни, а Ізраїль їх гнав. Та втік Бен-Гадад, сирійський цар, на коні та з верхівцями.


Страхіття жахають його звідусіль, і женуться за ним по слідах.


Господнє лице на злочинців, щоб винищити їхню пам’ять з землі.


За одежу надів я верету, і за приказку став я для них:


Водні потоки цареве це серце в Господній руці: куди тільки захоче, його Він скеровує.


Безбожні втікають, коли й не женуться за ними, а справедливий безпечний, немов той левчук.


рятуйся, як серна, з руки, і як птах із руки птахолова!


Покине людина того дня божків своїх срібних і божків своїх золотих, що собі наробила була, щоб вклонятись кротам і кажанам,


щоб у двох тих незмінних речах, що в них не можна сказати неправди Богові, мали потіху міцну ми, хто прибіг прийняти надію, що лежить перед нами,


І стояли кожен на своїм місці навколо табору, а ввесь табір бігав, і вони кричали й утікали.


І стався сполох у таборі, на полі, та в усьому народі. Залога та нищителі затремтіли й вони. І задрижала земля, і знявся великий сполох!


Lean sinn:

Sanasan


Sanasan