2 Царів 1:10 - Біблія в пер. Івана Огієнка 1962

¹⁰ А Ілля відповів і говорив до того п’ятдесятника: А якщо я Божий чоловік, нехай зійде з неба огонь, і нехай пожере тебе та п’ятдесятку твою! І зійшов із неба огонь, і пожер його та його п’ятдесятку...

Переклад Р. Турконяка

¹⁰ У відповідь Ілля сказав п’ятдесятникові: Якщо я — Божий чоловік, то нехай з неба зійде вогонь і пожере тебе та твоїх п’ятдесятьох! І з неба зійшов вогонь, і пожер його та його п’ятдесятьох.

Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя 1905

¹⁰ Ілия ж відказав і промовив до полусотника: Коли я чоловік Божий, так нехай зійде з неба огонь та й пожере тебе й твою полусотню. І зійшов із неба огонь і пожер його й його півсотню.

Свята Біблія: Сучасною мовою

¹⁰ Ілля відповів на це командиру: «Якщо я Божий чоловік, нехай тоді вогонь зійде з небес і поглине тебе й твоїх п’ятдесят вояків!» І впав з небес вогонь, і пожер командира та його воїнів.

БІБЛІЯ Сучасний переклад

¹⁰ У відповідь Ілля промовив до начальника півсотні: Якщо я є Божим чоловіком, то нехай вогонь впаде з неба і пожере тебе та твою півсотню! І, справді, впав вогонь з небес і пожер його разом з його півсотнею.

2 Царів 1:10 Iomraidhean Croise

1 Царів 22:28

А Міхей відказав: Якщо справді вернешся ти з миром, то не говорив Господь через мене! І до того сказав: Слухайте це, всі народи!

2 Царів 1:11

І цар знову послав до нього іншого п’ятдесятника та його п’ятдесятку. І він відповів і сказав до нього: Чоловіче Божий, отак сказав цар: Зійди ж скоро!

2 Хронік 36:16

Та вони соромили Божих послів, і погорджували їхніми словами, і насміхалися з Його пророків, аж поки не піднісся гнів Господа на народ Його так, що не було вже ліку.

Йова 1:16

Він ще говорив, аж прибігає інший та й каже: З неба спав Божий огонь, і спалив отару та слуг, та й пожер їх... А втік тільки я сам, щоб донести тобі...

Псалми 105:15

і Він їхнє жадання їм дав, але худість послав в їхню душу...

Псалми 106:18

Душа їхня від усякої їжі відверталася, і дійшли вони аж до брам смерти,

Даниїл 3:22

А що слово царя було гостре, то піч напалена була надзвичайно сильно, так що тих мужів, що підіймали, щоб укинути Шадраха, Мешаха та Авед-Неґо, забило їх огняне полум’я.

Даниїл 3:25

Він відповів та й сказав: Таж я бачу чотирьох мужів непов’язаних, що ходять посеред огню, і шкоди їм нема, а вигляд того четвертого подібний до Божого сина!

Даниїл 6:24

Тоді цар сильно зрадів, і сказав вивести Даниїла з ями. І Даниїл був виведений з ями, і жодної шкоди не знайдено на ньому, бо він вірував у Бога свого.

Левит 10:2

І вийшов огонь від лиця Господнього, та й спалив їх, і вони повмирали перед Господнім лицем.

Числа 11:1

І став народ голосно нарікати до Господніх ушей. І почув Господь, і запалав Його гнів, і загорівся між ними Господній огонь, та й пожер їх у кінці табору.

Числа 16:35

І вийшов огонь від Господа, та й поїв тих двісті й п’ятдесят чоловіка, що приносили кадило!

Матвія 21:41

Вони кажуть Йому: Злочинців погубить жорстоко, виноградника ж віддасть іншим винарям, що будуть плоди віддавати йому своєчасно.

Вiд Луки 9:54

Як побачили ж те учні Яків й Іван, то сказали: Господи, хочеш, то ми скажемо, щоб огонь зійшов з неба та винищив їх, як і Ілля був зробив.

Дії Апостолів 12:19

А Ірод, пошукавши його й не знайшовши, віддав варту під суд, і звелів їх стратити. А сам із Юдеї відбув в Кесарію, і там перебував.

Євреїв 12:29

Бо наш Бог то палючий огонь!

Одкриттє 11:5

І коли б хто схотів учинити їм кривду, то вийде огонь з їхніх уст, і поїсть ворогів їхніх. А коли хто захоче вчинити їм кривду, той отак мусить бути забитий.