Biblia Todo Logo
Bìoball air-loidhne

- Sanasan -




1 Самуїла 7:6 - Біблія в пер. Івана Огієнка 1962

6 І зібралися до Міцпи, і черпали воду та лили перед Господнім лицем, і постили того дня, та й казали там: Ми згрішили перед Господом! І судив Самуїл Ізраїлевих синів у Міцпі.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Переклад Р. Турконяка

6 Тож вони зібралися в Массифаті, черпали воду, виливали перед Господом на землю й постили в той день, кажучи: Ми згрішили перед Господом! І Самуїл судив ізраїльських синів у Массифаті.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя 1905

6 І зійшлись вони в Массифу, і черпали воду й виливали її перед Господом та постили того дня і признавались там: Провинили ми Господеві. І судив Самуїл суд синам Ізрайлевим у Массифі.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Свята Біблія: Сучасною мовою

6 Зібравшись у Міцпі, вони діставали воду й виливали її перед Господом. Того дня вони постилися й казали: «Ми згрішили проти Господа». А Самуїл став суддею Ізраїлю в Міцпі.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

БІБЛІЯ Сучасний переклад

6 Отже, вони зібрались у Міцпі, черпали воду й виливали її перед Господом, постили того дня й говорили: Ми згрішили проти Господа! Самуїл був тоді в Міцпі суддею Ізраїльтян.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac




1 Самуїла 7:6
47 Iomraidhean Croise  

і Міцпа, бо сказав: Нехай дивиться Господь між мною й між тобою, коли ми розійдемося один від одного.


Бо ми конче помремо, і ми як та вода, вилита на землю, що її не зібрати. Та Бог не знищить душі, і Він задумав не відвернути від Себе відігнаного.


і коли вони прийдуть до розуму в краю, куди взяті в неволю, і навернуться, і будуть благати Тебе в краю полонителів своїх, говорячи: Ми згрішили, і безбожне чинили, були ми винні;


І продерлися ці троє до филистимського табору, і зачерпнули води з віфлеємської криниці, що в брамі. І вони винесли й принесли до Давида, та Давид не схотів її пити, і вилив її для Господа,


І злякався Йосафат, і постановив звернутися до Господа. І він проголосив піст на всю Юдею.


І дав Ти їх у руку їхніх ворогів, а ті утискали їх. А в часі горя свого вони кликали до Тебе, а Ти з неба чув, і за Своїм великим милосердям давав їм спасителів, і вони спасали їх з руки їхніх ворогів.


Глузливці мої, мої друзі, моє око до Бога сльозить,


Бо зідхання моє випереджує хліб мій, а зойки мої полились, як вода,


Він дивитиметься на людей й говоритиме: Я грішив був і правду кривив, та мені не відплачено.


Оце я знікчемнів, що ж маю Тобі відповісти? Я кладу свою руку на уста свої...


Тому я зрікаюсь говореного, і каюсь у поросі й попелі!...


І в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх!


Пошли Своє світло та правду Свою, вони мене будуть провадити, вони запровадять мене до Твоєї святої гори та до місць пробування Твого.


Бож у смерті нема пам’ятання про Тебе, у шеолі ж хто буде хвалити Тебе?


що став Ти на поміч для мене, в тіні ж Твоїх крил я співатиму!


Бо як я навернувся, то каявся, коли ж я пізнав, то вдарив по стегнах своїх... Засоромився я та збентежений був, бо я ганьбу ношу молодощів своїх.


І сталося п’ятого року Єгоякима, Йосіїного сина, царя Юдиного, дев’ятого місяця, оголосили піст перед Господнім лицем для всього народу в Єрусалимі та для всього того народу, що поприходив з Юдиних міст до Єрусалиму.


Ой, коли б на пустині нічліг подорожніх я мав, тоді б я покинув народа свого, і пішов би від них, бо вони перелюбники всі, збори зрадників!


Повипливали від сліз мої очі, моє нутро клекоче, на землю печінка моя виливається через занепад дочки мого люду, коли немовля й сосунець умлівають голодні на площах міських.


Виливається око моє безупинно, нема бо перерви,


Спала корона у нас з голови, о горе, бо ми прогрішились,


Чи ти розсудиш їх, чи ти їх розсудиш, сину людський? Завідом їх про гидоти їхніх батьків,


Послухайте цього, священики, і почуйте, Ізраїлів доме, а ви, царський доме, візьміть до вух, бо вам буде суд, бо ви для Міцпи були пасткою й сіткою, розтягненою на Фавор.


Тому то тепер промовляє Господь: Верніться до Мене всім серцем своїм, і постом святим, і плачем та риданням!


І це стане для вас на вічну постанову, сьомого місяця, десятого дня місяця будете впокоряти ваші душі, і жодної праці не робитимете ви, ані тубілець, ані приходько, що мешкає серед вас,


І визнають вони гріх свій та гріх батьків своїх, що ними спроневірилися були Мені, а також, що ходили проти Мене.


Устану, і піду я до батька свого, та й скажу йому: Прогрішився я, отче, против неба та супроти тебе...


і Міцпе, і Кефіра, і Моца,


І кликали Ізраїлеві сини до Господа, говорячи: Згрішили ми Тобі, бо ми покинули свого Бога, і служили Ваалам.


І сказали Ізраїлеві сини до Господа: Згрішили ми! Зроби Ти нам усе, як добре в очах Твоїх. Тільки спаси нас цього дня!


І сталося, як Ангол Господній говорив ці слова до всіх Ізраїлевих синів, то народ підніс свій голос, та й заплакав.


І ввійшли Ізраїлеві сини до Бет-Елу, та й плакали перед Господнім лицем аж до вечора. І питалися вони Господа, говорячи: Чи далі піду я на бій з синами Веніямина, мого брата? І сказав Господь: Ідіть на нього!


І прийшли всі Ізраїлеві сини та ввесь народ, і ввійшли до Бет-Елу, та й плакали, і сиділи там перед Господнім лицем, і постили того дня аж до вечора. І принесли вони цілопалення та мирні жертви перед Господнім лицем.


І був на ньому Дух Господній, і судив він Ізраїля. І вийшов він на війну, і Господь дав у його руку Кушан-Ріш’атаїма, царя арамського. І була сильна рука його над Кушан-Ріш’атаїмом.


А Анна відповіла та й сказала: Ні, пане мій, я жінка скорбна духом, а вина та п’янкого напою не пила я. І я вилила душу свою перед Господнім лицем.


І скликав Самуїл народ до Господа, до Міцпи,


І кликали вони до Господа та говорили: Згрішили ми, бо покинули Господа та й служили Ваалам та Астартам. А тепер урятуй нас із руки наших ворогів, і ми будемо служити Тобі.


І судив Самуїл Ізраїля всі дні життя свого.


Lean sinn:

Sanasan


Sanasan