12 Джян кхерэ, мэ чяя; мэ бут пхури, тэ овэл мандэ авэр ром. Джи мэ тэ тюшундиявас, кай мандэ генэ си ишандипэ, — джи адая рат мэ би тэ овав ромэса, тай дэчи тэ аракхлён мандэ чявэ,
О Авраам бангило моса джи ки пху, ай асанило тай тюшунды: «Кан аракхлёл чяво ко мануш, савэски шэл брэш? Кан аракхлел пуёс ки Сарра, савяки энядэша?»
Дэчи о Иуда пхэнляс пэ боряки э Тамаряки: — Бэш пхивли андэ кхер тэ дадэстэ, бискай на кан барёл мо чяво о Шэла. Ов тюшунды: «Сар би о Шэла тэ на мэрэл пал пэ пхралэндэ». Тай э Тамарь гели тэ бэшэл андэ кхер пэ дадэстэ.
Э Ноеминь пхэнляс: — Джян кхерэ, мэ чяя. Соски тумэ тэ джян манца? Та со, мандэ кан овэн авэра чявэ, савэ кан овэн тумэнги рома?
— та со, кан ишандиен, бискай он кан барён? Камэл тумэнги тэ ишандиен тай тэ на джян ромэстэ? На, мэ чяя. Мэ бут касэвэтлыс пал тумэндэ, вай о васт э Сагбуско э Яхвэско уло мамуй мандэ!