11 Господь вочавидзис Мӧисейлы: «Коді вӧчис мортлысь вомсӧ? Коді вӧчӧ мортӧс кывтӧмӧн либӧ пельтӧмӧн, синмаӧн либӧ синтӧмӧн? Ог-ӧ Ме, Господь [Ен]?
Вай лэччам да сорлалам налысь кывсӧ, медым дугдасны гӧгӧрвоны ӧта-мӧднысӧ».
Но эм-ӧ мыйкӧ Господьлы вермытӧмыс? Индӧм кадӧ во мысти Ме бара вола тэ ордӧ. Сэки Сарраыдлӧн лоас пи».
Сійӧ вевттьӧ енэжсӧ кымӧръясӧн, мӧдӧдӧ му вылӧ зэр, керӧсъяс вылын быдтӧ турун [и мортлы сетӧ нянь].
Сэні тіян батьясныд аддзылісны Менсьым уджъясӧс, но дӧзмӧдісны Менӧ.
Кылысь пельтӧ да аддзысь синтӧ – кыкнансӧ вӧчис Господь.
медым синтӧмъяслысь восьтны синсӧ, дорӧмаясӧс петкӧдны дзескыдінысь, пемыдын пукалысьясӧс – пемыдінысь.
Биа ӧгырнас сійӧ инмӧдчыліс менам вомдорӧ да шуис: «Тэнсьыд мыжтӧ вештӧма, тэнсьыд лёк вӧчӧмъястӧ прӧститӧма, ӧд тайӧ биа ӧгырыс инмӧдчыліс тэнад вомдорӧ».
Ме вочавидзи: – Господьӧй Ыджыдӧй, ме ог куж сёрнитны, ӧд ме том на.
Господь нюжӧдіс кисӧ, инмӧдчыліс менам вомӧ да шуис меным: – Ассьым кывъясӧс Ме пукті тэнад вомӧ.
Рытнас Господьлӧн киыс вӧлі ме вылын, и Сійӧ восьтіс менсьым кыв-ворӧс. А асывнас, кор тайӧ мортыс локтіс, ме верми нин сёрнитны.
Карас кӧ кылӧ буксан шы, войтырыс ӧмӧй оз повзьы? Суас-ӧ карӧс шог, оз кӧ Господь тайӧс лэдз?
– Синтӧмъяс аддзӧны, коктӧмъяс ветлӧны, проказаысь сӧстӧммӧны, пельтӧмъяс кылӧны, кулӧмаяс ловзьӧны, коньӧръяслы Бур Юӧр висьталӧны.
Но меным эскытӧмыдла тэ воштан кыв-вортӧ, менам кывъяслӧн ас кадӧ интӧдз он вермы сёрнитнытӧ».
Сэки воссис Закарлӧн кыв-ворыс, да сійӧ кутіс ошкыны Енмӧс.
Мукӧдыс шуалісны: «Пеж лолӧн кутӧм морт оз вермы тадзи сёрнитны. Вермас ӧмӧй пеж лов синтӧмъясӧс бурдӧдны?»