15 Тэ, Израиль, кырсалан, но Иуда мед оз кырсав. Энӧ мунӧй Галгалӧ, энӧ кайӧй Бет-Авенӧ, энӧ сетӧй кывнытӧ ловъя Господь водзын.
а корсис аслас батьыслысь Енсӧ да оліс Енлӧн тшӧктӧмъяс серти, а эз израильсаяс моз.
Иуда керӧсвыв муын Иорам вӧчис вись ваян мылькъяс. Сылӧн веськӧдлӧм улын Ерусалимын олысьяс кырсалысь ань моз сетчисны идолъяслы, тадзи сійӧ кежӧдіс Иуда войтырӧс веськыд туй вылысь.
– Кывзӧй тайӧс, Яковсянь чужысьяс! Ті шусянныд Израиль нимӧн, ті петінныд Иуда чужанкотырысь, ті кыв сетӧмӧн кӧсйысянныд Господь нимӧн, шуанныд, мый кесъяланныд Израильлӧн Енлы, но вӧчанныд тайӧс онӧ збыльысь да онӧ веськыда.
Египетын олысь Иуда войтыр, кывзӧй Господьлысь кывсӧ! Ме кыв сетӧмӧн кӧсйыся Аслам вына нимӧн, – висьталӧ Господь, – Египетын Иуда войтыр пӧвстысь некод оз нин кыв сет Господь Ыджыдыс водзын.
– Найӧ кыв сетӧны ловъя Господь водзын, но налӧн кыв сетӧмныс – пӧръясьӧм.
Господь Ыджыдыс тадзи висьталӧ: Израиль войтыр, ті кӧ онӧ кӧсйӧй Менсьым кывзысьны, мунӧй асланыд идолъяс дінӧ да юрбитӧй налы. Менсьым вежа нимӧс ті онӧ нин пежалӧй асланыд идолъясӧн да налы вайӧм козинъясӧн.
Самарияын олысьяс полӧны Бет-Авенӧ сувтӧдӧм кукань идол вӧсна. Самария войтыр бӧрдӧ кукань вӧсна, бӧрдӧны тшӧтш идоллӧн попъяс, кодъяс нимкодясьлісны сыӧн, ӧд Самариялӧн нималӧмыс вешйӧ сы дінысь.
Бырӧдӧма лоӧ Авенысь вись ваян мылькъяс, ӧд тайӧ мылькъясыс – Израильлӧн мыжыс. Йӧн да ёг турун кутас быдмыны налӧн висьпуктанінъяс вылын. Йӧзыс шуасны керӧсъяслы: «Вевттьӧй миянӧс!» Мылькъяслы шуасны: «Усьӧй миян вылӧ!»
– Ефрем кытшаліс Менӧ аслас пӧръясьӧмӧн, Израиль – аслас ылӧдчӧмӧн. А Иуда кутчысьӧ на Ен дорас, эскӧ на вежа Енлы.
Ефрем кыйӧдӧ тӧвныр, вӧтлысьӧ асыв тӧв бӧрся, быд лун содтӧ пӧръясьӧмсӧ да виалӧмсӧ, Ассуркӧд кӧрталӧ йитӧдъяс, Египетӧ нуӧ вый.
Галаад тырис лёкнас, сэтчӧс олысьяс лоины шогмытӧмӧсь. Галгалын начкисны ӧшъясӧс, медым вись вайны, но налысь висьпуктанінъяссӧ жугласны, найӧ лоӧны гӧрӧм му вылын туплясьысь из чукӧръяс кодьӧсь.
Яков пышйис Арам муӧ, Израиль кесъяліс гӧтырпуыс вӧсна, гӧтырпуыс вӧсна сійӧ видзис ыжъясӧс.
Менам войтыр шыасьӧ путор дінӧ, и бедь сетӧ сылы вочавидзӧмсӧ. Кырсалан руыс кежӧдіс найӧс ылӧгас, кырсалысь ань моз найӧ эновтісны ассьыныс Енсӧ.
Буксӧй буксанӧн Гиваын, тутсӧй трубаӧ Рамаын! Юӧртӧй Бет-Авенын: «Венямин, локтӧ вӧрӧгыд!»
Быд лёксӧ найӧ вӧчисны Галгалын, сэні Ме понді мустӧмтны найӧс. Налӧн лёк уджъясысь Ме вӧтла найӧс Аслам керкаысь, дугда радейтны найӧс, ӧд налӧн юралысьясныс асныраӧсь.
Мунӧй Вефильӧ да водзӧ мыж вӧчӧй, мунӧй Галгалӧ да содтӧй мыж вӧчӧмнытӧ. Кӧть быд асыв вайӧй висьяснытӧ, быд куим лун мысти вайӧй дасӧд юкӧннытӧ!
Энӧ Вефильысь Менӧ корсьӧй, энӧ мунӧй юрбитны Галгалӧ, энӧ ветлӧдлӧй Бер-Шеваӧ. Ӧд Галгалын олысьясӧс пленӧ нуӧдасны, Вефиль нинӧмӧдз воас.
Кор шойысла локтас рӧдвужсьыс кодкӧ али шойяс сотысь да юалас керкаас пукалысьлысь: «Эм-ӧ на кодкӧ тэкӧд?», мӧдыс вочавидзас: «Абу». Локтысь содтас: «Чӧв ов! Господьлысь нимсӧ тані эн казьтыв».
кодъяс кыв сетӧны Самарияӧс мыжӧ вайӧдысь идол водзын, кыв сетӧны Данлӧн ен водзын, кӧсйысьӧны Бер-Шеваӧ мунан туйӧн – та вӧсна найӧ усясны да бӧрсӧ оз чеччыны.
Энӧ ӧтувтчӧй пемыдас олысьяслӧн ковтӧм уджъясӧ, мӧдарӧ, янӧдӧй найӧс.
Господь шуис Исуслы: «Египетын яналӧмнытӧ талун Ме вешті тіян вылысь». Та вӧсна тайӧ местаыс ӧнӧдз шусьӧ Галгал.
Исус мӧдӧдіс ассьыс йӧзсӧ Ериконысь Гайӧ. Гай кар вӧлі Бет-Авенсянь матын, Вефильсянь асыввылын. Исус тшӧктіс налы: «Мунӧй видзӧдалӧй мусӧ». Найӧ ветлісны видзӧдавны Гай кар.