16 Яков садьмис да шуис: «Збыльысь Господь тані, а ме эг тӧд!»
Кор Соломон садьмис, сійӧ гӧгӧрвоис, мый тайӧ вӧлі вӧт. Сійӧ бӧр локтіс Ерусалимӧ, сэні муніс [висьпуктанін дорӧ] Господьлӧн Йитӧд куд водзӧ и вайис сотан да бурасян висьяс. Та бӧрын аслас кесйӧгъяслы вӧчис ыджыд гаж.
Енмыс висьталӧ ӧтчыд, висьталӧ мӧдысь, но мортыс оз казяв тайӧс.
Сійӧ мунӧ ме водзті, а ме ог аддзы Сійӧс, Сійӧ ветлӧ ме дінті, а ме ог казяв Сійӧс.
Ме шуи Господьлы: «Тэ – менам Ен. Господьӧй, кыв менсьым кевмӧмӧс».
Мед ошкасны Господьӧс енэжыс да муыс, саридзыс да сэні став олысьыс.
Господьӧй, енъяс пӧвстын Тэ кодьыс абу! Тэ кодь мӧдыс абу! Аслад вежалуннад Тэ нималан, Тэ – повзьӧдана да ошкана, вӧчан шензьӧданаторъяс.
Господь аддзис Мӧисейлысь матыстчӧмсӧ да ӧзъялысь лежнӧг пытшсянь шыасис сы дінӧ: «Мӧисей, Мӧисей!» Сійӧ вочавидзис: «[Господьӧй!] Ме тані».
Ен шуис: «Водзӧ эн воськовт! Пӧрччы кӧмтӧ, ӧд муыс, кӧні тэ сулалан, вежа».
Вежавидзӧмӧн вылӧ пуктӧй Господь Саваофӧс! Сыысь полӧй, Сыысь тіралӧй!
Ме садьми да восьті синмӧс, менам вӧтӧй вӧлі сьӧлӧм серти.
Господь шуис: «Кывзӧй Менсьым кывъясӧс. Эм кӧ тіян пӧвстын Менам пророк, сылы Ме восся петкӧдчылӧм пыр да сёрнита сыкӧд вӧтас.
Ерикон кар дорын Исус аддзис ас водзас сулалысь мортӧс. Сійӧ вӧлі перйӧма шыпуртсӧ. Исус матыстчис сы дінӧ да юаліс: «Тэ миян дор али миянлы паныд?»
Господьлӧн тышкакотырӧн веськӧдлысь шуис Исуслы: «Пӧрччы кӧмтӧ, ӧд тайӧ местаыс, кӧні тэ сулалан, вежа». Исус кывзысис.