5 Ме вая тіянлы нянь. Нуръясянныд да, сэсся верманныд водзӧ мунны асланыд кесйӧг дінысь». Найӧ шуисны сылы: «Вӧч, кыдзи шуин».
Тэрмасьӧмӧн Ӧвраам пырис Сарра ордӧ да шуис: «Босьт куим куд тыр медбур пызь да ӧдйӧджык пӧжав шомтӧм нянь».
Менам эм кык ныв, найӧ абу на верӧс сайынӧсь. Петкӧда найӧс тіянлы. Мый кӧсъянныд, сійӧс и вӧчӧй накӧд. Но энӧ лысьтӧй вӧрӧдны менам керка вевт улӧ локтысьясӧс!»
«Ог, – шуис Яков. – Ло бур сьӧлӧма ме дінӧ да сибӧд менсьым козинӧс. Ме локті тэ водзӧ, кыдзи Ен водзӧ локтӧны, и тэ бура сибӧдін менӧ.
Мӧдыс муніс гырничысла. А Илля бӧрсяньыс горӧдіс: «Босьт аскӧдыд тшӧтш няньтор!»
«Энӧ вӧрӧдӧй Менсьым мавтыштӧмаясӧс, Менам пророкъяслы энӧ вӧчӧй лёксӧ».
Со, Ыджыдыс, Господь Саваоф мырддяс Ерусалимлысь да Иудалысь ставсӧ, мый вылӧ найӧ лача кутӧны: став чукӧртӧм няньсӧ да заптӧм васӧ,
Сет миянлы талун кежлӧ няньнымӧс.
Маной шуис Господьлӧн анделлы: «Эн мун, олышт на да сёй миянкӧд. Ми тэныд кӧзапиӧс дасьтам».
Господьлӧн андел шуис Манойлы: «Ме олышта на тэнад корӧм серти, но ог кут сёйны сійӧ, мый тэ сёян. Кӧсъян кӧ, вай сійӧс Господьлы сотан вись пыдди». Маной эз тӧд, мый сы водзын Господьлӧн андел.
Нёльӧд луннас найӧ чеччисны водз асывнас. Левит кӧсйис петны туйӧ, но гӧтырыслӧн батьыс шуис сылы: «Лок сёйышт. Сэсся верманныд петны туйӧ».
Эн на мун, виччысьлы менӧ тані, ме вая Тэныд козин». Сійӧ вочавидзис: «Ме виччысьла».
Гедеон муніс, начкис кӧзапиӧс да дасьтіс сёян. Ефа мында пызьысь пӧжаліс шомтӧм нянь. Дасьтӧм яйсӧ пуктіс кудйӧ, шыд васӧ кисьтіс гырничӧ да вайис Господьлӧн анделлы тупу улӧ.