10 Ӧти на пиысь шуис: «Дзик тайӧ кадас во мысти ме бара вола тэ ордӧ. Сэки Сарра гӧтырыдлӧн лоас пи». Сарра вӧлі сёрнитысьлӧн мыш саяс, чомйысь петанін дорын, и кыліс тайӧс.
Ме содтӧмӧн содта тэсянь чужысьясӧс, найӧ лоӧны сы мында, мый некод лыддьынысӧ оз вермы.
Ме бурсиа сійӧс да сета сылы чужтыны тэныд пиӧс. Бурсиа Сарраӧс, и сысянь чужасны войтыръяс да войтыръяслӧн ӧксыяс».
Ен шуис: «Тэнад Сарра гӧтырыд чужтас тэныд пи, пуктан сылы Исаак ним. Ме кӧртала сыкӧд да сысянь чужысьяскӧд нэмъяс кежлӧ йитӧд [и Ме лоа сылӧн да сысянь чужысьяслӧн Енмӧн].
Но йитӧдсӧ кӧртала Исааккӧд, кодӧс локтан воӧ тайӧ каднас чужтас тэныд Сарра».
«Кӧні Сарра гӧтырыд?» – юалісны сылысь. Сійӧ вочавидзис: «Чомйын».
Господь эз вунӧд Сарраӧс. Ассьыс кӧсйысьӧмсӧ Сійӧ збыльмӧдіс.
Сарра кынӧмасис да индӧм кадӧ пӧрысьмӧм Ӧвраамлы чужтіс пиӧс.
Андел шуис: «Эн пов, Закар! Енмыс кылӧма тэнсьыд кевмӧмтӧ. Елизавета гӧтырыд чужтас тэныд пи. Пукты сылы Иоан ним.
Кесйӧглӧн пиыс чужис морт кӧсйӧмсянь, гӧтырыслӧн – Енлӧн кӧсйысьӧм серти.
Вокъяс, ми Исаак моз кӧсйысьӧм серти чужысь ныв-пи.