2 «Мыйӧн ме верма отсавны тэныд? – юаліс Елисей. – Висьтав меным, мый тэнад эм гортад». Ань вочавидзис: «Вый тыра доз кындзи менам, тэнад кесйӧглӧн, нинӧм абу».
Ань вочавидзис: «Тэнад ловъя Господь Ен водзын шуа: некутшӧм пӧжас менам абу, сӧмын дозмукын ки тыр пызь да дозйын этшаник вый. Ӧні чукӧртышта пес, сэсся муна да пӧжала няньтор аслым да пилы. Няньторсӧ сёйыштам, дай кулам».
Вуджӧм бӧраныс Илля юаліс Елисейлысь: «Тэ дінысь менӧ босьттӧдз мый тэ кӧсъян, мед ме вӧчи тэныд?» Елисей вочавидзис: «Тэын олысь лолыс мед лоас ме пытшкын кык пӧвстӧн унджык мукӧд велӧдчысьяс пытшкын дорысь».
Елисей шуис: «Мун да кор орччӧн олысьясыдлысь кыдз позьӧ унджык куш доз.
Господь юаліс Мӧисейлысь: «Мый тэнад киын?» Сійӧ вочавидзис: «Бедь».
Исус юаліс: «Уна-ӧ тіян няньныд?» Найӧ вочавидзисны: «Сизим. Нӧшта кымынкӧ посни чери на эм».
Петыр шуис: «Эзысь-зарни менам абу, но мый эм, сета тэныд. Назаретса Исус Кристос нимӧн чеччы да ветлӧдлы».
Миянӧс шогӧ вӧйтӧны, а ми пыр нимкодясям. Ми гӧльӧсь, но унаӧс озырмӧдам. Миян нинӧм абу, но ставыс эм.
Кывзӧй, муса вокъяс! Енмыс бӧрйис тайӧ муюгыдсьыс гӧльясӧс, медым озырмӧдны найӧс эскӧмӧн да вичмӧдны налы Юраланінсӧ, мый Енмыс кӧсйысис сетны Сійӧс радейтысьяслы.