1 Саул сёрнитіс Ионафан пиыскӧд да став аслас кесйӧгкӧд Давидӧс виӧм йылысь. Но Ионафан ёна радейтіс Давидӧс.
Вокъяс ылісянь аддзисны Ӧсипӧс да кутісны ӧта-мӧдныскӧд сёрнитны сійӧс виӧм йылысь.
Ишвошетлысь юрсӧ вайисны Давид ӧксылы Хевронӧ да шуисны: «Со, тайӧ Ишвошетлӧн юрыс. Сійӧ тэнӧ мустӧмтысь Сауллӧн пиыс. Саул корсис вины тэнӧ, но талун миян ӧксы-ыджыдным вӧсна Господь мынтысис Сауллы да сысянь чужысьяслы».
Давидлӧн Саулкӧд сёрнитӧм бӧрын Ионафан став сьӧлӧмнас кӧртасис Давид дінӧ, кутіс радейтны сійӧс асьсӧ моз.
Саул шуис налы: «Висьталӧй Давидлы, мый ӧксы некутшӧм дон оз босьт гӧтырпуысь, сӧмын кӧсйӧ, мед тэ вайин сылы сё филистимсалӧн чильган йывсьыс вундыштӧм кучикторсӧ – татшӧм ногӧн сійӧ водзӧс перъяс аслас вӧрӧглысь». Збыльвылас, ӧксы кӧсйис, мед филистимсаяс виасны Давидӧс.
Ионафан асьсӧ моз радейтіс Давидӧс, та вӧсна кӧрталіс сыкӧд йитӧд.
Сауллы тайӧ эз во сьӧлӧм вылас, сійӧ скӧрмӧмӧн шуис: «Давидӧс нимӧдӧны, сійӧ пӧ дас сюрсъясӧс вермис, а ме пӧ – сӧмын сюрсъясӧс. Сылы коли сӧмын ӧксыӧ пуксьыны».
Тайӧ лунсяньыс Саул кутіс вежавны Давидлы.
Сійӧ юӧртіс Давидлы: «Саул батьӧй кӧсйӧ вины тэнӧ. Видзчысь сыысь. Аски мун да дзебсьы.
Давид пышйис рамаса Найотысь да локтіс Ионафан дінӧ норасьӧмӧн: «Мый ме сэтшӧмсӧ вӧчи тэнад батьлы? Кутшӧм мыж вӧсна сійӧ кӧсйӧ вины менӧ?»
Но аскомысь тэ лэччы сэтчӧ, кытчӧ тэ водзынсӧ дзебсьылін, да пуксьы Азель из дорӧ.