34 Сэки став карыс петіс Исуслы воча. Исусӧс аддзӧм бӧрын йӧзыс корисны Сійӧс мунны налӧн муысь.
дӧва шуис Иллялы: «Мый тэныд месянь колӧ, Енлӧн мортӧй? Тэ локтін, медым казьтыштны меным мыжъясӧс да вины пиӧс».
и кор паныдасис Иллякӧд, шуис сылы: «Тэ-ӧ тайӧ, Израильлы шогсӧ вайысьыс?»
Но Енмыслы лёк йӧз шуалӧны: «Вешйы миян дінысь, ми огӧ кӧсйӧй тӧдны Тэнсьыд туйястӧ!
Найӧ шуавлісны Енмыслы: «Вешйы миян дінысь! Мый миянкӧд вермас вӧчны Ставсӧвермысь?»
Амасей шуис Амослы: «Тӧдысь-аддзысь, мун Иуда муӧ. Сэні кынӧмпӧттӧ перйы да сэні пророкав,
«Мый Тэныд миянсянь колӧ, Исус, Ен Пи? Мыйла кадысь водз Тэ локтін песны миянӧс?» – горзісны найӧ.
Тайӧс аддзӧм бӧрын Симон-Петыр уськӧдчис Исус водзӧ да шуис: «Господьӧй, мун ме дінысь! Ме мыжа морт».
Исусӧс аддзӧм бӧрын мортыс горзӧмӧн уськӧдчис Сы водзӧ да горӧдіс: «Мый Тэныд месянь колӧ, Исус, Медвылысса Енлӧн Пи? Кора Тэнӧ, эн пес менӧ!»
Сэсся локтісны да корисны налысь прӧща, а дзескыдінысь петкӧдігӧн корисны найӧс эновтны карнысӧ.
А ӧні мыйла миянлы кувнысӧ? Ӧд тайӧ ыджыд биыс сотас-ньылыштас миянӧс. Ми кулам, нӧшта кӧ ӧтчыдысь кылам миян Господь Енлысь гӧлӧс шысӧ.
Самуил вӧчис, кыдзи тшӧктіс сылы Господь. Кор сійӧ локтіс Виплиемӧ, карса юрнуӧдысьяс полігтыр вочаалісны сійӧс да юалісны: «Бур могӧн-ӧ локтін миян дінӧ?»