13 Исус дінӧ вайӧдісны челядьӧс, медым Сійӧ кисӧ пуктылӧмӧн кевмысис. Велӧдчысьяс шуасисны вайӧдысьяс вылӧ.
Кад мысти Ӧсип тӧдмаліс батьыслӧн висьмӧм йылысь. Сійӧ босьтіс аскӧдыс Манассей да Ефрем пиянсӧ [да муніс Яков дінӧ].
Ме сета налы ӧти кӧсйӧм да ӧти туй, медым став олӧм чӧжныс найӧ вежавидзӧмӧн полісны Меысь, ӧд тайӧ лоӧ налы да налӧн челядьлы бур вылӧ.
Исусӧс бокӧ корӧмӧн Петыр шуис: «Ен мед видзас Тэнӧ, Господьӧй. Мед оз ло тайӧ!»
Уна помка вӧсна морт оз вермы гӧтрасьны: ӧтияс мам кынӧмсяньыс нин татшӧмӧсь, мӧдъясӧс вӧчисны татшӧмъясӧн, коймӧдъяс Енлы кесъялӧм вӧсна гӧтрасьтӧг олӧны. Верман кӧ тадзи овны, ов».
Йӧзыс ӧлӧдісны найӧс горзӧмысь, но найӧ ёнджыка на пондісны горзыны: «Господьӧй, Давид Пи! Ло бур сьӧлӧма!»
Ӧд тайӧс кӧсйысьӧма тіянлы, тіян ныв-пилы да став ылісаыслы – дзик быдӧнлы, кодӧс корас Господь, миян Енным».
Тадзи эскысь гӧтырыс пыр Енмыс вежӧдӧ эскытӧм верӧссӧ, и мӧдарӧ, эскысь верӧсыс пыр вежӧдӧ эскытӧм гӧтырсӧ. Эз кӧ вӧв тадзи, тіян ныв-пиныд эськӧ вӧліны пежӧсь, но ӧні найӧ вежаӧсь.
Та бӧрын Анна вайӧдіс писӧ Силомӧ Господьлӧн керкаӧ. Сьӧрсьыс вайисны куим ӧшкӧс, [нянь,] ефа мында пызь да кучик дозйын вина. Пиыс сэки вӧлі ичӧт на.