52 Найӧ муӧдзыс копыртчылісны Сылы, сэсся ёна нимкодясигтыр локтісны бӧр Ерусалимӧ.
Шогын помасьӧ менам олӧмӧй, бӧрдӧмӧн тырӧма олан лунъясӧй. Аслам мыж вӧсна ме дзикӧдз вынтӧмми, менам лыясӧй косьмисны.
Исусӧс аддзӧм бӧрын найӧ муӧдзыс копыртчисны Сы водзӧ. Но кодсюрӧлы сьӧкыд вӧлі эскынысӧ.
Туй выланыс аньяскӧд паныдасис Исус да шуис: «Нимкодясьӧй!» Найӧ уськӧдчисны Сы водзӧ да кутчысисны кокас.
Бурсиигмозыс Сійӧ кутіс ылыстчыны наысь да кыпӧдчыны енэжӧ.
Енмӧс ошкӧмӧн найӧ пыр вӧліны крамынӧсь. Аминь.
Ті ӧд кывлінныд Менсьым кывъясӧс: ”Ме муна да бӧр локта тіян дінӧ”. Ме кӧ муса тіянлы, ті эськӧ нимкодясинныд Бать дінӧ Менам мунӧмысь, ӧд Батьӧй Меысь ыджыдджык.
Ӧні ті тшӧтш шогсянныд, но Ме бара аддзыся тіянкӧд. Сэки тіян сьӧлӧмныд тырас нимкодьлунӧн, и тіянлысь нимкодьлунтӧ некод оз мырддьы.
Ме висьтала тіянлы збыльсӧ: бурджык лоӧ, Ме кӧ муна. Ог кӧ мун, сэки Дорйысь оз лок тіян дінӧ, а муна кӧ, мӧдӧда Сійӧс тіян дінӧ.
Фома вочавидзис: «Господьӧй, менам Енмӧй!»
Сэсся апостолъяс лэччисны Олив керӧсысь да бӧр локтісны Ерусалимӧ. Тайӧ керӧсыс Ерусалимсянь вӧлі верст ылнаын.
Кристосӧс ті энӧ аддзылӧй, но Сійӧ муса тіянлы. Ті онӧ на аддзӧй Сійӧс, но эсканныд Сылы. Тіян сьӧлӧмныд тырӧма ыджыдсьыс-ыджыд нимкодьлунӧн, та йылысь он вермы весиг висьтавнысӧ.