12 Но Ме петкӧдла тэнсьыд веськыдлунтӧ да тэнсьыд уджъястӧ – таысь тэныд бурыс оз ло.
Курыд шог налы, кодъяс ассьыныс мӧвпъяссӧ кӧсйӧны пыдӧ дзебны Господьысь. Пемыдас найӧ вӧчӧны ассьыныс уджъяссӧ, шуалӧны: «Коді аддзас миянӧс? Коді тӧдмалас миянӧс?»
Идолъясӧс вӧчысьяс – нинӧм кодьӧсь, налӧн муса бӧлбанъясыс нинӧм вылӧ оз шогмыны. Налы юрбитысьяс оз аддзыны и оз гӧгӧрвоны, та вӧсна найӧс лоӧ янӧдӧма.
Горзы гораджыка, эн кут асьтӧ, буксан шы моз гораа горзы! Инды Менам войтырлы налӧн лёк уджъяс вылӧ, инды Яков рӧдлы налӧн мыжъяс вылӧ.
Тэ бур сьӧлӧмӧн воча петан сылы, коді нимкодьпырысь веськыда вӧчӧ, коді восьлалӧ Тэнад туйӧд да казьтывлӧ Тэ йылысь. Но Тэ скӧрмин миян вылӧ, ӧд ми важысянь нин мыжсӧ вӧчам. Сідзкӧ, мездмам-ӧ ми?
тіян мыжъясысь да батьясныдлӧн мыжъясысь, – висьталӧ Господь. – Керӧсъяс вылын найӧ сотісны висьяс, мылькъяс вылын омӧльтісны Менӧ. Ме мурталӧмӧн мынтыся налы важ уджъяссьыныс.
Ӧд Ме тӧда налысь уджъяссӧ, тӧда налысь мӧвпъяссӧ. Ме локта да чукӧрта войтыръясӧс да быд кыла йӧзӧс. Найӧ локтасны да аддзасны Менсьым дзирдлунӧс.
Висьталӧй мукӧд войтыръяслы, мый му вывсьыс и енэж увсьыс бырасны сійӧ енъясыс, кодъяс эз вӧчны енэжсӧ ни мусӧ.
Быд морт мывкыдтӧм, сылӧн тӧдӧмлуныс абу, идолъясӧс сывдысь-вӧчысьӧс лоӧ янӧдӧма, ӧд сылӧн бӧлбанъясыс – ылӧг енъяс, на пытшкын олӧмыс абу.
Найӧ нинӧм дон оз сулавны, найӧ тешкодь вӧчӧмторъяс, мыждан лунӧ найӧ бырасны.
«Курыд шог тіянлы, Индӧдӧ велӧдысьяс да фарисейяс! Кык бана шаньгаяс! Ті Енэжвыв Юраланінысь ӧдзӧссӧ йӧз водзын пӧдлаланныд. Асьныд онӧ пырӧй да пырны кӧсйысьясӧс онӧ лэдзӧй.
Найӧ ставсӧ вӧчӧны йӧзлы петкӧдлӧм могысь: ӧшлӧны ас выланыс ыджыд кудъяс, кузьмӧдӧны паськӧм дорыш тугъяссӧ.