17 Садьмы, садьмӧдчы, чеччы, Ерусалим! Господьлӧн киысь тэ босьтін Сылысь скӧрлуна дозсӧ, юин сэтысь, юин кушӧдзыс да кутін довъявны.
Лёк вӧчысь мед аслас синмӧн аддзылас шогсӧ, олігас мед ачыс юас Ставсӧвермысьлысь скӧрлунсӧ.
Но Господь висьталӧ: «Ме сувта, медым мездыны коньӧръясӧс дзескӧдӧмысь, медым отсавны гӧльяслы налӧн шог дырйи. Доръя сійӧс, кодӧс кӧсйӧны кыйны».
Му пельӧссянь ме шыася Тэ дінӧ шогсян сьӧлӧмӧн. Нуӧд менӧ изкырта вылӧ, кытчӧ ачым ме ог вермы кайнысӧ.
Ме кӧсъя пыр овны Тэнад оланінын, кӧсъя сайӧдчыны Тэнад бордъяс улӧ.
кор Енмыс сувтӧ мыждыны, медым мездыны мувывса став увтыртӧмасӧ.
Енмӧй, Тэ повзьӧдана! Тэнад скӧралігӧн коді вермас сулавны Тэ водзын?
Чуймалӧй-шензьӧй, синтӧммӧй, энӧ аддзӧй! Ті кодаланныд, но онӧ вина понда, довъяланныд, но онӧ сур понда.
Меліа висьталӧй Ерусалимлы, юӧртӧй сылы, мый сылӧн сьӧкыдалан кадлы воис пом, мый сылысь мыжъяссӧ прӧститӧма. Господь мынтысис сылы кык пӧвстӧн став сылӧн мыжъясысь.
Тэ, коді коддзӧмыд, но абу винаысь, коньӧр войтырӧй, кывзы тайӧс.
Тэнад Ыджыдыд, Господь Енмыд, коді дорйӧ Ассьыс войтырсӧ, тадзи висьталӧ: – Со, Ме босьта тэнад киысь чашасӧ, Ассьым скӧрлуна дозйӧс. Сэтысь юӧмысь тэ довъялін, но водзӧ сэтысь он нин кут юны.
Садьмы, кыпӧдчы, вынсяв, Господьлӧн ки! Садьмы важся кадӧ моз, кыпӧдчы, кыдзи важӧн вӧчлін. Эз-ӧ Господьлӧн киыс ви Рахавӧс, зэ-ӧ бытшкы саридзса гундырӧс?
Садьмы, Сион, чеччы, вевттьысь аслад вынӧн! Ерусалим, вежа кар, пасьтав ассьыд дзирдлуна паськӧмтӧ! Тэнад туйяс вывті оз нин кут ветлыны вундыштчытӧм да пеж оласнога.
Ме талялі войтыръясӧс Аслам скӧралігӧн, пазӧді найӧс Аслам лӧгалігӧн, кисьті му вылӧ налысь вирсӧ.
Сэки тэ шу налы, мый Господь тадзи висьталӧ: тайӧ муас став олысьсӧ, Давидлӧн юралан пуклӧсын пукалысь ӧксыясӧс, тшӧтш попъясӧс, пророкъясӧс да Ерусалимын став олысьсӧ Ме юктӧда коддзытӧдзныс.
Ме юктӧді Ерусалимын да Иуда каръясын олысьясӧс, иудаса ӧксыясӧс да юралысьясӧс, медым вӧчны налысь каръяссӧ из чукӧрӧн да повзьӧдчанторйӧн, сетны найӧс ёрны-омӧльтны. Ставыс ӧніӧдз тадзи.
Господь висьталіс меным: «Юӧрт ставныслы, мый Господь Саваоф, Израильлӧн Ен, тадзи висьталӧ: юӧй коддзытӧдзныд, восмӧнныд, да усьӧй кок йывсьыныд. Сэки ті онӧ нин чеччӧй, ӧд Ме мӧдӧда тіян вылӧ шыпуртӧс.
Та вӧсна киссис Менам скӧрлунӧй да ярлунӧй, кутіс ыпъявны иудаса каръясын да ерусалимса уличьяс вылын. Ӧнӧдз тайӧ каръясыс – из чукӧр да овтӧмин.
«Ме вӧча Ерусалимӧс сы гӧгӧр олысь войтыръяслы вина тыра дозйӧн. Найӧ пондасны юны сэтысь да кодавны. Иуда тшӧтш кутас юны-кодавны, кор Ерусалимӧс лоӧ кытшалӧма.
Исус шуис: «Онӧ тӧдӧй, мый коранныд. Верманныд-ӧ юны Меным дасьтӧм чашасӧ да Менам пыртчӧмӧн пыртчыны?» Найӧ вочавидзисны: «Вермам».
Пальӧдчӧй да олӧй бур ногӧн, дугдӧй вӧчны мыжсӧ! Ӧд ӧткымынӧн тіян пӧвстысь оз тӧдны Енсӧ, ме шуа тайӧс тіянӧс янӧдӧм могысь.
Сійӧн и шуӧма: – Садьмы, узьысь, ловзьы кулӧмысь, и тэнӧ югдӧдас Кристос.
Господь синтӧммӧдас да йӧймӧдас-дурмӧдас тіянӧс.
Ставсӧ тайӧс аддзӧмысь воштанныд вежӧрнытӧ.
сійӧ кутас юны Ен скӧрлуна вина, соравтӧм вина, кодӧс сулӧдӧма Ен скӧрлуна дозйын. Сійӧ кутас мучитчыны биын да сотчысь тэгйын вежа анделъяс водзын да Баля водзын.
Сэки ыджыд Вавилон кар киссис куим пельӧ, и мукӧд войтыръяслӧн каръясыс тшӧтш киссисны. Енмыс эз вунӧд ыджыд Вавилон кар йылысь да сетіс сылы юны вина чашаысь, мый вӧлі тырӧма Сылӧн скӧрлунӧн.
Мынтысьӧй сылы сійӧн жӧ, мыйӧн ачыс мынтысис тіянлы. Кык пӧвстӧн мынтысьӧй сылӧн уджъяссьыс. Чашаас, кытысь сійӧ юкталіс тіянӧс, дасьтӧй сылы винасӧ кык пӧв курыдджыкӧс на.
Сувт гажӧдчыны, Девора, сьыв сьыланкыв! Чеччы, Варак, Авиноамлӧн пиыс, нуӧд йӧзӧс, кодъясӧс босьтін пленӧ.