24 Элякимлӧн челядьыс, челядьыслӧн ныв-пиыс да став рӧдвужыс асланыс сьӧктанас кутасны ӧшавны сы вылын зумыд кӧрттув вылын моз, кыдзи кӧрттув вылын ӧшалӧны гортса дозмукъяс да гырничьяс.
Ме вӧча сійӧс зумыдінӧ тувъялӧм кӧрттулӧн, сійӧ нимӧдас батьыслысь рӧдсӧ.
Но воас лун, – висьталӧ Господь Саваоф, – кор зумыдінӧ тувъялӧм кӧрттулыс усяс. Сійӧ чегас да усяс, и ставыс, мый кутчысис сы вылын, усяс да жугалас». Тадзи висьталӧ Господь.
Сыысь ӧмӧй позьӧ мыйкӧ вӧчны? Весиг кӧлуй ӧшӧдан тув сыысь он вӧч.
Сійӧ кыпӧдас Господьлысь крамсӧ, Сійӧс нимӧдасны ӧксыӧс моз, Сійӧ юравны-ыджыдавны пондас. Сійӧ пуксяс юралан пуклӧсӧ, Сыкӧд ыджыдавны пуксяс поп, и найӧ пондасны овны ӧти сьӧлӧмӧн.
Велӧдчысьяс дінӧ матыстчӧмӧн Исус шуис: «Меным сетӧма ыджыдавны енэжын да му вылын.