3 Сійӧ мед шуас: ”Кывзы, Израиль! Талун ті петанныд тышӧ вӧрӧгныдлы паныд. Энӧ полӧй-тіралӧй наысь да энӧ майшасьӧй!
Сыкӧд – мортлӧн выныс, а миянкӧд – Господь, миян Енным. Сійӧ пыр отсалӧ миянлы да тышкасьӧ миян пыдди». Иудаса Езекей ӧксылӧн кывъясыс ёнмӧдісны тышкайӧзӧс.
Енмыс жебмӧдіс менсьым лолӧс, Ставсӧвермысь повзьӧдлӧ менӧ.
Ме вода, узя да чечча, ӧд Господь видзӧ менӧ.
Мӧисей шуис войтырыслы: «Энӧ полӧй. Сулалӧй да видзӧдӧй, кыдзи Господь талун мездас тіянӧс. Египетса йӧзӧс, кодъясӧс ті ӧні аддзанныд, сэсся онӧ нин аддзылӧй.
Та вӧсна Господь Ыджыдыс тадзи висьталӧ: – Сионӧ Ме пукта подув из. Сійӧ – пельӧс из, кодӧс Ме бӧрйи. Сійӧ – дона из, сулалӧ зумыда. Сылы эскысь оз янав.
Висьтав Ахазлы, мед лӧняс да оз майшась. Сылӧн лолыс мед оз нюкыртчы тайӧ тшыналысь кык сэрапомлӧн скӧралӧмысь. Мед оз пов Рецинысь да арамейясысь, мед оз пов Ремальлӧн пиысь.
Энӧ кыпӧдчӧй Господьлы паныд! И сэтчӧс войтырысь энӧ полӧй! Няньӧс моз ми ньылыштам найӧс! Дорйысьыс налӧн абу, а миянкӧд Господь. Энӧ полӧй наысь!»
Ме мӧдӧда тіянӧс ыжъясӧс моз кӧинъяс пӧвстӧ. Лоӧй змей кодь сюсьӧсь да гулю кодь рамӧсь.
Энӧ полӧй вир-яйтӧ виысьясысь, ловтӧ вины найӧ оз вермыны. Полӧй Сыысь, коді ловтӧ да вир-яйтӧ вермӧ бырӧдны адын.
Сідзкӧ, энӧ полӧй, ті ӧд донаджыкӧсь пышкайясысь».
Исус шуис: «Мыйла ті сэтшӧм полысьӧсь, этша эскысьяс?» Сэсся Исус чеччис, ӧлӧдіс тӧвсӧ да васӧ, и вӧвлытӧм чӧв-лӧнь пуксис.
Босьтасны кӧ кианыс змейӧс да юасны кӧ мыйкӧ кулантор, таысь налы лёкыс оз ло. Найӧ пуктасны кинысӧ висьысьяс вылӧ, и найӧ бурдасны».
Сійӧ шуис налы: «Энӧ полӧй. Ме тӧда, ті корсянныд тувъявлӧм Назаретса Исусӧс. Сійӧ ловзис. Сійӧ тані абу. Видзӧдлӧй куйланінсӧ, татчӧ Сійӧс пуктылісны.
Андел шуис: ”Эн пов, Павел. Тэныд ковмас на сувтны кесар водзӧ. Тэ ради Енмыс тшӧтш видзас тэкӧд кывтысьясӧс”.
Господь, тіян Енныд, сетас тіянлы тайӧ мусӧ. Мунӧй да босьтӧй сійӧс аслыныд, кыдзи Господь, тіян батьяслӧн Ен, тшӧктіс тіянлы. Энӧ полӧй да энӧ тіралӧй!”
«Кор ті петанныд тышӧ да аддзанныд, мый вӧрӧглӧн вӧв-тарантасыс да тышкайӧзыс унджык тіян дорысь, энӧ полӧй, ӧд тіянкӧд Господь, тіян Енныд, коді петкӧдіс тіянӧс Египет муысь.
Тышӧ петтӧдзныд войтыр водзын мед сёрнитас поп.
Видзчысьӧй, мед некод лёксьыс эз мынтысь лёкӧн. Мӧдарӧ, зільӧй вӧчны бурсӧ ӧта-мӧдныдлы да став йӧзыслы.
Зумыда вермась эскӧм вӧсна, кутчысь помтӧм олӧмас, кытчӧ Енмыс корис тэнӧ. Ӧд уна йӧз водзын тэ восьсӧн висьтасин аслад эскӧм йылысь.
Та вӧсна ми повтӧг шуам: – Господь – менам отсӧгыс, меным нинӧмысь повнысӧ. Мый вӧчас меным морт?
Тіян ӧти морт вӧтлас сюрс мортӧс, ӧд Ачыс Господь, тіян Енныд, вермасьӧ тіян вӧсна, кыдзи и кӧсйысис тіянлы.
Некутшӧм локтана сьӧкыдысь эн пов. Ӧткымынӧс тіян пиысь омӧльыс йӧршитас дзескыдінӧ, медым тӧдмавны тіянӧс. Сэки дас лун чӧж ті кутанныд сьӧкыдавны. Но тэ помӧдзыс ло эскана, и Ме сета тэныд Олӧмыслысь юркытш!
Давид шуис Сауллы: «Мед некод ловнас оз усь тайӧ мортыс понда. Ме, тэнад кесйӧг, пета вермасьны тайӧ филистимсаыскӧд».