12 Яковсянь мӧдӧдӧмаяс вотӧдз Петыр ӧтлаын сёйис мукӧд войтыръясысь эскысьяскӧд. Но Яковлӧн йӧз локтӧм бӧрын сійӧ пондіс сайласьны да ӧтдортчыны, ӧд поліс вундыштчӧм дор сулалысьясысь.
Йӧзысь полӧм – лэчкӧ шедӧм кодь, а Господь вылӧ лача кутысь повтӧг олӧ.
Кодысь тэ полан, кодысь повзин сэтшӧмасӧ, мый эновтін Менӧ? Тэ вунӧдін Менӧ, он казьтывлы Ме йылысь. Ме дыр чӧв олі, гашкӧ, та понда тэ дугдін Меысь повнысӧ?
Найӧ шуалӧны: «Сулав, эн матыстчы ме дінӧ, ӧд ме вежа, торйӧдӧма тэысь». Ставныс найӧ дӧзмӧдӧны Менӧ нырӧс гильӧдысь тшын моз, пыр ӧзйысь би моз.
Фарисейяс да Индӧдӧ велӧдысьяс шуасисны: «Сійӧ мыжаяскӧд ветлӧдлӧ да накӧд ӧтлаын сёйӧ!»
Выль винатӧ кисьтӧны выль кучик дозйӧ. Сэки кыкнанныс дзонь колясны.
Петыр шуис налы: «Ті тӧданныд, мый иудейяслы оз позь ӧтувтчыны да волысьны мукӧд войтыркӧд. Но Ен меным петкӧдліс, мед ме некодӧс эг пукты шогмытӧмӧ да пеж туйӧ.
Петыр сетіс кинас пас, медым найӧ лӧнясны. Сэсся висьталіс налы, кыдзи Господь петкӧдіс сійӧс дзескыдінысь. «Юӧртӧй та йылысь Яковлы да мукӧд вокъяслы», – шуис Петыр. Та бӧрын петіс на дінысь да муніс мӧдлаӧ.
Ме аддзи, мый найӧ оз овны Евангелльӧлӧн збыльыс серти. Сэки ставныс дырйи шуи Петырлы: «Тэ, иудей, ачыд кӧ олан мукӧд войтыр моз, а он иудей ног, мыйла мукӧд войтыръясысь эскысьясӧс тшӧктан кутчысьны иудей оласногӧ?»
Яков, Петыр да Иоан, кодъясӧс лыддисны зумыд сюръяясӧн, гӧгӧрвоисны, мый Енмыс буралӧмнас корӧма менӧ. Сэки миянлы Варнавакӧд найӧ кинысӧ сетісны, медым вӧчны ӧтувъя удж. Сёрнитчим, мый найӧ мунасны иудейяс дінӧ, ми – мукӧд войтыръяс дінӧ.
тадзи Аслас вир-яйнас бырӧдіс на костысь лёксьӧмсӧ. Сійӧ пуктіс пом Индӧдлы да сэтчӧ пырысь быд тшӧктӧмлы да велӧдӧмлы, медым иудейясӧс да мукӧд войтырӧс бурӧдны ӧта-мӧдныскӧд. Сійӧ йитіс найӧс Аскӧдыс да вӧчис наысь ӧти выль олысьӧс.
Тайӧ гусяторйыс татшӧм: иудейяс моз ентӧдтӧмъяс тшӧтш босьтасны Енсянь вичмӧдӧмасӧ, ӧд Бур Юӧр кылӧм бӧрын найӧ ӧтувтчисны Исус Кристоскӧд. Сідзкӧ, найӧ – ӧти вир-яйлӧн юкӧнъяс, налы тшӧтш вичмӧ Енлӧн кӧсйысьӧмыс.
Ылыстчӧй быдпӧлӧс лёксьыс.