17 – Кытшалӧм Ерусалим карын олысьяс, чукӧртӧй эмбурнытӧ!
Ӧні Ме сувта тэныд паныд, ковтысын сулалысь кар, вывтасінын сулалысь изкырта, – висьталӧ Господь. – Ме сувта тіянлы паныд, кодъяс шуанныд, некод пӧ оз вермы петны тышӧ миянлы паныд, некод пӧ оз пыр миян сайӧдчанінӧ.
Веняминсянь чужысьяс, пышйӧй Ерусалимысь, Текоя карын буксӧй буксанӧн, Бет-Каремын пас пыдди пестӧй би, ӧд войвывсянь локтӧ ыджыд шог да бырӧдӧм.
Чеччӧй, мунӧй татысь! Шойччаніныс тані тіянлы оз ло, ӧд пежасьӧмыс вӧсна мусӧ куштасны, мусӧ лоӧ дзикӧдз бырӧдӧма.
«Кор ті аддзанныд вежаинсьыс пеж зывӧксӧ, сэки Иудея муын олысьяс мед пышъясны керӧсъясӧ. Тайӧ пеж зывӧкыс йылысь Даниил пророк на висьтавліс – лыддьысьысь мед гӧгӧрвоӧ!
Сійӧ муас, мый Господь, тіян Енныд, сетас тіянлы, найӧ кытшаласны тіянлысь каръяснытӧ да кисьтасны джуджыд ён стенъяснытӧ, мый вылӧ ті лачанытӧ кутанныд.