4 Сійӧ висьталіс ставсӧ. Шуис, Микей пӧ медаліс менӧ, и ӧні ме кесъяла сы ордын попӧн.
Чужӧм вылӧ видзӧдӧмӧн вӧчны – абу бур, мортыд весиг няньтор вӧсна вермӧ лёксӧ вӧчны.
Найӧ горш понъяс, некор оз пӧтлыны. Найӧ мывкыдтӧм ыж видзысьяс, быдӧн мунӧ аслас туйӧд, быдӧн корсьӧ мыйкӧ аслыс курыштны.
Китыр ид да нянь шӧрӧм вӧсна войтырӧй водзын Менӧ янӧданныд. Мортлы, кодлы абу на кад кувны, висьталанныд, мый сійӧ кулас, а мортлы, кодлы абу шуӧма овны, кӧсйысянныд олӧм. И Менам войтырӧй кывзӧ тіянлысь ылӧг висьталӧмнытӧ!
Бурджык, тіян пиысь кӧ кодкӧ йигналас крамлысь ӧдзӧссӧ, медым весьшӧрӧ энӧ сотӧй бисӧ Менам висьпуктанін вылын. Ті Меным абу шогманаӧсь, – висьталӧ Господь Саваоф, – и тіянлысь вайӧмторъяснытӧ Ме ог сибӧд.
Ме некодсянь эг виччысь эзысь-зарни либӧ кӧм-пась.
оз ю, оз тышкась, аслыс оз курав, рам сьӧлӧма, оз пинясь, сьӧм вылӧ оз горшась,
Татшӧмъясыслысь колӧ тупкыны вомсӧ. Яндысьтӧм горшлунныс вӧсна найӧ асланыс велӧдӧмӧн шӧйӧвоштӧны дзонь керкаяс, мыйӧ оз ков велӧдӧны.
Медым курыштны мыйкӧ аслыныс, найӧ тывйыштасны тіянӧс мудер сёрнинаныс. Но налы мыждӧмыс важӧн нин дась, найӧс бырӧдӧмыс матын нин.
Микей шуис сылы: «Кольччы ме ордӧ. Ло меным батьӧн да попӧн. Быд во ме кута сетны тэныд дас сикель эзысь, нӧшта сета паськӧм да сёян».
Микей сувтӧдіс том левитӧс кесъявны попӧн. Тадзи сійӧ кольччис овны Микей ордӧ.
Микей керкаын найӧ кылісны том левитлысь гӧлӧс шысӧ, матыстчисны сы дінӧ да юалісны: «Коді вайӧдіс тэнӧ татчӧ? Мый тэ тані вӧчан? Мыйла локтін?»
Найӧ шуисны: «Юав Енмыслысь, артмас-ӧ миян ветлӧмным».