13 Тэ кӧ кутан овны индӧд-тшӧктӧмъяс серти, мый Господь сетіс Израиль войтырлы Мӧисей пыр, сэки тэнад ставыс артмас. Ло зумыд да повтӧм! Эн пов, эн майшась!
«Менам мувывса туйӧй помасьӧ. Но тэ ло зумыд да повтӧм.
Вӧч, мый тшӧктӧ Господь, тэнад Енмыд. Ветлы Сылӧн туйӧд да ов Сылӧн индӧд-тшӧктӧмъяс серти, мый гижӧма Мӧисейлӧн Индӧдын. Сэки тэнад артмас ставыс, мый мӧвпыштан да мый кутан вӧчны.
Видзӧдлы, Господь бӧрйис тэнӧ вӧчны вежа керка. Сідзкӧ, ло зумыд, вӧч сійӧс!»
Давид шуис аслас Соломон пиыслы: «Ло зумыд да повтӧм, босьтчы уджӧ! Эн пов, эн майшась, ӧд Господь Ен, менам Енмӧй, тэкӧд. Сійӧ оз коль, оз эновт тэнӧ, но отсалас помавны Господьлысь крам вӧчан уджъяссӧ.
Сійӧ кӧ кутас овны менам индӧд-тшӧктӧмъяс серти, кыдзи сійӧ ӧні вӧчӧ, Ме вынсьӧда сылысь юралӧмсӧ нэмъяс кежлӧ”.
Сійӧ воясӧ, кор Господь сетіс шойччӧг Иуда мулы, и сэні эз вӧвны тышъяс, Аса лэптіс изкаръяс.
Иосафатлӧн тышкайӧзыс чеччисны водз асывнас да мӧдӧдчисны Текоя овтӧминлань. Кор найӧ мӧдӧдчисны, Иосафат сувтіс да шуис: «Кывзӧй менӧ, Иуда войтыр да Ерусалимын олысьяс! Эскӧй Господьлы, асланыд Енлы, да лоӧй зумыдӧсь. Эскӧй Сылӧн пророкъяслы, и тіян лоӧ вермӧм».
Озей юрбитіс Енлы, кытчӧдз ловъя вӧлі Закар, коді велӧдіс войтырсӧ Енмысь вежавидзны. Кор Озей корсис Господьӧс, Ен отсӧгӧн сылӧн ставыс артмис.
«Лоӧй зумыдӧсь да повтӧмӧсь! Энӧ полӧй ассурса ӧксыысь, энӧ тіралӧй сылӧн уна лыда тышкайӧзысь. Сійӧ, коді миянкӧд, ыджыдджык сы дорысь, коді ассурса ӧксыкӧд.
Сійӧ лоӧ визув ю дорын быдмысь пу кодь, ас кадӧ вайӧ вотӧс, сылӧн коръясыс оз косьмыны. Быд удж сылӧн кутас артмыны.
Ме дыр нин ола на пӧвстын, кодъяс мустӧмтӧны лӧньлунсӧ.
Асафлӧн псалом. Енмыс сэтшӧм бур Израиль войтыр дінӧ, сӧстӧм сьӧлӧмаяс дінӧ!
Но тэ, Зоровавель, ёнмӧдчы, – висьталӧ Господь, – ёнмӧдчы, Исус аркирей, Иоседеклӧн пиыс! Ёнмӧдчы, тайӧ муас олысь войтыр, – висьталӧ Господь. – Вӧчӧй ассьыныд уджнытӧ, ӧд Ме тіянкӧд, – висьталӧ Господь Саваоф. –
Господь Саваоф тадзи висьталӧ: лоӧй зумыдӧсь! Ӧні ті кыланныд сійӧ жӧ кывъяссӧ, мый висьтавлісны пророкъяс Господь Саваофлысь крам подувсӧ пуктігӧн.
Исус шуис: «Эн пыксьы Меным. Миянлы колӧ вӧчны веськыдлуныс серти». Сэки Иоан пыртіс Сійӧс.
Саулӧс вештӧм бӧрын пуктіс налы ӧксыӧ Давидӧс. Сы йылысь шуӧма: ”Ме аддзи Давидӧс, Ессейлысь писӧ, сійӧ Меным сьӧлӧм серти. Сійӧ пӧртас олӧмӧ Менсьым став кӧсйӧмӧс”.
Лоӧй дасьӧсь да зумыда эскӧй! Лоӧй вынаӧсь да повтӧмӧсь!
Нуӧй ӧта-мӧдныдлысь сьӧкыдсӧ, тадзи пӧртанныд олӧмӧ Кристослысь тшӧктӧмсӧ.
Нӧшта вокъясӧй, ёнмӧдӧй асьнытӧ Господькӧд ӧтувъя олӧмас Сылӧн вермана выннас.
Ёнмӧдчы, муса пиӧй, Исус Кристослӧн буралӧмнас.
Ті кӧ збыльысь оланныд Гижӧдыслӧн медыджыд Индӧд серти: «Радейт матыссатӧ асьтӧ моз», – бура вӧчанныд.
Мед лоӧ виӧма быдӧнӧс, коді кыпӧдчас тэныд паныд да оз кывзы тэнсьыд тшӧктӧмтӧ. Ло зумыд да повтӧм!»