30 Давид эз вермы мунны сэтчӧ, медым шыасьны Енмыс дінӧ, ӧд Господьлӧн шыпурта анделыс ёна повзьӧдіс сійӧс.
Сійӧ лунӧ Давид ёна повзис Господьысь. Сійӧ шуис: «Ме ог вермы босьтны Господьлысь кудсӧ ас дінӧ».
Сійӧ лунӧ Давид ёна повзис Енмысь. Сійӧ шуис: «Ме ог вермы босьтны Енлысь кудсӧ ас дінӧ».
Давид лэптіс синсӧ да аддзис Господьлысь анделсӧ, коді сулаліс енэжа-муа костас. Киас сійӧ кутіс перйӧм шыпурт. Шыпуртсӧ вӧлі нюжӧдӧма Ерусалимлань. Давид да израильса юрнуӧдысьяс усисны чужӧм выланыс. Найӧ вӧлі пасьтасьӧмаӧсь шогалан паськӧмӧ.
Сійӧ кадас Господьлӧн вежа чомйыс, кодӧс Мӧисей вӧчис овтӧминын, да сотан висьяслы висьпуктаніныс вӧліны гаваонса ыб вылын.
Давид шуис: «Тані лоӧ Господь Енлӧн керкаыс, тайӧ висьпуктанін вылас Израиль войтыр кутасны сотны висьяс».
вештан ме вылысь Ассьыд китӧ да дугдан повзьӧдлыны менӧ.
Кор ме мӧвпала мекӧд лоӧмтор йылысь, менӧ дзӧрӧм босьтӧ, став вир-яйӧй тіралӧ.
Та вӧсна ме пола-тірала Сыысь, Сы йылысь мӧвпалігӧн менӧ полӧм босьтӧ.
Аслас анделъяслы Господь тшӧктӧ видзны тэнӧ став тэнад туйяс вылын.
Тэ – войтыръяслӧн Ӧксы, ставныс полӧны Тэысь, сӧмын Тэысь колӧ вежавидзнысӧ. Войтыръяслӧн мывкыдаяс пӧвстын Тэ кодьыс абу!
Ті ӧмӧй онӧ полӧй Меысь, – висьталӧ Господь, – ті ӧмӧй онӧ тіралӧй Ме водзын? Лыасӧ Ме пукті саридзлы вежтасӧн, потши саридзсӧ нэмъяс кежлӧ, сы сайӧ саридз оз вермы вуджнысӧ. Гыясыс ӧдӧбӧн уськӧдчылӧны, но сэсся бӧр бергӧдчӧны, найӧ ызгӧны, но вежтассӧ вуджны оз вермыны.
«Израиль, мый виччысьӧ тіянсянь Господь, тіян Енныд? Виччысьӧ, медым ті полінныд Господьысь, асланыд Енмысь, ветлінныд Сылӧн туйясӧд, радейтінныд Сійӧс да кесъялінныд Сылы став сьӧлӧмнад да став олӧмнад.
Сійӧс аддзӧм бӧрын ме кулӧм морт моз уси Сылӧн кок улӧ. Но Сійӧ пуктіс ме вылӧ веськыд кисӧ да шуис: «Эн пов, Ме эм Медводдзаыс и Медбӧръяыс.
Господьӧй, сюрас-ӧ сэтшӧм морт, коді оз повзьы Тэысь, коді оз ошкы Тэнсьыд нимтӧ? Ӧд Тэ ӧтнадӧн вежаыс! Войтыръяс локтасны да копыртчасны Тэ водзӧ, ӧд воссис Тэнад веськыда мыждӧмыд!