Biblia Todo Logo
Bìoball air-loidhne

- Sanasan -




Єремії 6:11 - БІБЛІЯ Сучасний переклад

11 Я сповнений Господнього гніву, й мені важко стриматись. Він (гнів) виллється на дітей, що на вулиці, як і на зібраних разом юнаків, тому що всі будуть захоплені в неволю разом з людьми середнього віку, – чоловіки з жінками, – навіть ті, що досягли похилого віку!

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Переклад Р. Турконяка

11 Я сповнив Мій гнів, та затримав, і Я не поклав їм край. Виллю його на немовлят ззовні та на збір молодих разом, бо чоловік і жінка будуть захоплені, старший з тим, хто досягнув похилого віку!

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Біблія в пер. Івана Огієнка 1962

11 І гніву Господнього повен я став, змучився я, його стримуючи, на вулиці виллю його на дітей та на збір юнаків одночасно, бо схоплені будуть чоловік із жінкою, старий із віджилим літа,

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя 1905

11 Тим то я й палаю гнївом Господнїм, не вгамую його в собі; виллю його на дїтвору на улицї, й на громаду молодцїв; займуть мужа з жоною в полонь, і старого з дїдом старезним.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Свята Біблія: Сучасною мовою

11 Вже переповнений Господнім гнівом я, його утримувати в собі я вже стомився. О Господи, вилий його на дитину на вулиці, на хлопчиків юрбу, що між собою розмовляють, навіть на чоловіка з жінкою або на старую з старим.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac




Єремії 6:11
22 Iomraidhean Croise  

Адже втомлюються і знемагають молоді люди, – спотикаються і падають юнаки, –


Я ніколи не сідав у товаристві веселих глумливців. Під тягарем (відповідальністю) Твоєї руки (доручення) я сидів один, адже Ти сповнив мене жорстокістю.


Ти відкинув Мене, – говорить Господь, – повернувся до Мене спиною, тому Я простягнув Свою руку проти тебе і знищив тебе. Я втомився тебе жаліти!


Тому віддай їхніх дітей на голоднечу, а їх самих приречи під меч. Нехай їхні жінки стануть бездітними та вдовами, чоловіки яких загинуть від пошесті, а їхні юнаки нехай поляжуть від меча на війні.


Але, щойно я вирішую: Не згадуватиму про Нього й більше не говоритиму в Його Ім’я, то в моєму серці наче спалахує вогонь, який був притушений у моїх костях, – я стараюсь його втримувати, але не можу.


Як же Мені за це не карати, – питає Господь, – хіба можу Я такому народові, як цей, не віддати належного?


Тому так говорить мій Владика Господь: Мій палкий гнів і Моє обурення зіллються на це місце: на людей і на скотину, на дерева в полі та на плоди землі, – запалиться і не погасне!


Адже смерть вдирається крізь наші вікна, входить у наші палати, аби вигубити дітей на вулицях й молодь на майданах.


Проголоси таке Господнє провіщення: Лежатимуть тіла людей, наче гній на полях, як снопи за женцями, і нікому буде їх збирати.


Господь позбавив мене всіх моїх хоробрих воїнів. Скликав проти мене натовп, щоб знищити моїх юних захисників. Наче в чавильні, Господь наступив на дівицю, – Юдейську дочку.


Адже лежать мертвими на вулицях діти й люди похилого віку. Мої дівчата і мої юнаки полягли від меча, – Ти знищив їх у день Твого гніву, нещадно караючи усіх підряд…


Передай Ізраїлевому роду те, що говорить Владика Господь: Ось Я віддаю на опоганення Мою Святиню, – гордість вашої сили, утіху ваших очей та найдорожче ваших душ. Ваші сини та ваші дочки, яких ви там залишили, поляжуть від меча.


Отже, Дух мене підняв і забрав звідти. Я йшов, сповнений гіркоти й душевної розгубленості, хоч і відчував на собі могутню Господню руку.


приговорюючи до мене: Сину людський, нагодуй своє тіло, і наповни цим сувоєм, який Я тобі даю, свій шлунок. Коли я його їв, то він був у моїх устах солодкий, як мед.


Вбивайте й знищуйте навіть людей похилого віку, юнаків і дівчат, дітей і жінок, але не наближайтеся до жодного з тих людей, які мають на собі знак! І розпочинайте від Мого Святилища. Тож вони розпочали від людей похилого віку, котрі були при Храмі.


Але я сповнений силою й Господнім Духом, правосуддям і мужністю, аби сповістити Якову про його злочини, – Ізраїлю – про його гріхи.


Кажу вам: тієї ночі будуть двоє на одному ліжку, – одного візьмуть, а другого залишать;


Як Павло очікував їх у Афінах, дух його обурювався в ньому, коли бачив, що місто переповнене ідолами.


А коли прибули з Македонії Сила й Тимофій, Павло, захоплений Словом, свідчив юдеям, що Ісус є Христос.


Адже ми не можемо не розповідати про те, що бачили і чули!


І я почув гучний голос із храму, що говорив сімом ангелам: Ідіть і вилийте на землю сім чаш Божого гніву!


Lean sinn:

Sanasan


Sanasan