Biblia Todo Logo
Bìoball air-loidhne

- Sanasan -




Єремії 4:31 - БІБЛІЯ Сучасний переклад

31 Адже Я вже чую крик, наче породіллі, – зойк, наче жінки, котра народжує вперше, – лемент дочки Сіону. Вона волає, протягуючи свої руки: Горе мені, бо я вмираю на очах моїх убивць!

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Переклад Р. Турконяка

31 Адже Я почув голос, наче тої, яка народжує, твій стогін, наче тої, хто вперше родить, голос дочки Сіону. Вона ослабне, і опустить свої руки: Горе мені, бо мене залишає моя душа задля вбитих.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Біблія в пер. Івана Огієнка 1962

31 Бо чую Я крик, немов породіллі, чую стогін, мов первістки, голос Сіонської дочки, вона стогне, заломлює руки свої та голосить: Ой, горе мені, бо попало життя моє вбивникам!...

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя 1905

31 Я бо чую крик, мов би породїлї, стогнаннє, неначе первородючої, - крик дочки Сионової; вона стогне, простягаючи руки свої: "Ой лишенько моє! душа моя вмлїває перед убийцями!"

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Свята Біблія: Сучасною мовою

31 Бо крик почув я, ніби жінка при пологах, що корчиться від болю, звук страждань, немов народжує дитину свою першу. Я чую крик дочки Сіону, вона істошно молиться, руки простягла. І каже: «Горе мені! Я мужність перед вбивцями втрачаю».

Faic an caibideil Dèan lethbhreac




Єремії 4:31
35 Iomraidhean Croise  

А Ісаакові Ревека сказала: Набридло мені життя через Хетових дочок. Якщо і Яків візьме дружину з Хетових дочок, як оці, тобто з дочок цієї землі, то навіщо мені й жити?


Обридло мені моє життя, тому я дам волю своїм наріканням і говоритиму, виливаючи гіркоту моєї душі.


Горе мені, бо я чужинець у Мешеха, і мешкаю в наметах Кедара.


І коли ви простягаєте свої руки, Я відвертаю від вас Свої очі; навіть якщо б ви примножували ваші молитви, Я не слухатиму вас. Ваші руки закривавлені!


Всі охоплені страхом, – корчаться від болю й мук, як жінка, котра народжує. З жахом дивляться один на одного, – їх обличчя полум’яніють.


Тому мої крижі сповнені болісним тремтінням, мене охопили нестерпні страждання, як муки породіллі. Я приголомшений від того, що почув, мені страшно від того, що побачив.


І як породілля при наближенні родів стогне і кричить від свого болю, такими й ми були перед Тобою, Господи.


Я довго мовчав, і стримуючись, не відповідав. Тепер же кричатиму, як породілля, – тяжко дихаючи, зітхаючи та хапаючи повітря!


І я сказав: Горе мені! Я пропащий! Адже я людина з нечистими устами, і живу серед народу також з нечистими устами, в той час як мої очі побачили Царя, Господа Саваота.


Горе мені в моїй скрусі! Мої рани невиліковні! Але я сказав: Це заслужена недуга, і я мушу її стерпіти!


Що ти скажеш, коли поставлять над тобою тих, кого ти сама привчила, аби вони були твоїми провідниками? Тоді тебе схоплять болі, як у породіллі.


Коли вийду в поле, – там побиті мечем, а якщо ввійду в місто, там муки голоднечі. Бо як пророк, так і священик тиняються по краю, якого не знають.


Чому мій біль не втихає і моя рана не заживає та не гоїться? Невже Ти став для мене як пересихаючий потік, якому не можна довіряти?


Тому віддай їхніх дітей на голоднечу, а їх самих приречи під меч. Нехай їхні жінки стануть бездітними та вдовами, чоловіки яких загинуть від пошесті, а їхні юнаки нехай поляжуть від меча на війні.


Ти, що живеш на Лівані, – що звила собі гніздо серед кедрів, – як же ти будеш стогнати, коли тебе спіткають муки, – нестерпні болі, як у породіллі.


Розпитайте і подумайте: Чи мужчина може народити? Чому ж Я бачу руки кожного чоловіка на його крижах, наче в породіллі, і з поблідлими обличчями?


Так говорить Господь, Бог Ізраїлю про тебе, Баруху:


Буде захоплений Керіот та інші міста з їхніми фортецями. У ті дні серця витязів Моаву тремтітимуть, наче серце жінки-породіллі.


Він стрімко злетить, наче орел, ширятиме у небі, простягаючи свої крила над Боцрою. У той день серця едомських витязів затремтять, як серце жінки-породіллі.


Знітився й ослаб Дамаск, і сам готується до втечі. Його охопили тремтіння та тривога, наче судоми жінку-породіллю.


Почув про них вавилонський цар, й опустились його руки, – його охопив страх і пройняли болі, наче породіллю.


Вродливу й випещену дочку Сіону Я спустошу!


Простягає свої руки дочка Сіону, але нікому її потішити. Господь покликав проти Якова довколишні народи, аби вони стали його ворогами. Через них Єрусалим став ритуально нечистим.


Подивися ж, Господи, як я страждаю! У мене всередині все горить, і моє серце немовби перевертається від того, що я так довго чинила опір… Ззовні меч забирає моїх дітей, а вдома – смерть.


Адже лежать мертвими на вулицях діти й люди похилого віку. Мої дівчата і мої юнаки полягли від меча, – Ти знищив їх у день Твого гніву, нещадно караючи усіх підряд…


Його огортають болі, наче у породіллі, але він залишається нерозумною дитиною, бо інакше не затримувався б, коли настав час народжувати.


Доведеться тобі, дочко Сіону, ще корчитись і кричати від болю, як породілля. Ти повинна будеш залишити місто й замешкати в полі. Підеш аж у Вавилон, де до тебе прийде визволення і звідки тебе викупить, з рук твоїх ворогів, Господь.


Чому ти тепер так голосно кричиш? Хіба немає в тебе царя? Чи може загинув твій порадник, і тебе охопили болі, мов у породіллі?


Горе мені, адже я себе відчуваю так, як дерево після збору врожаю, як виноградник після збору винограду, – жодного грона, щоб поживитись, жодної ранньої фіги, яку можна було би скуштувати.


Скажіть сіонській дочці: Ось, твій Цар іде до тебе – лагідний і верхи на ослиці та осляті, яке народжене від під’яремної!


Адже якщо я звіщаю Євангелію, то немає чим мені хвалитися, – це мій обов’язок. І горе мені, коли я не звіщатиму Євангелії.


[Бо] коли говоритимуть: Мир і безпека, – тоді раптово прийде на них погибель, як біль тієї, яка носить в утробі, й вони не втечуть.


Lean sinn:

Sanasan


Sanasan