Biblia Todo Logo
Bìoball air-loidhne

- Sanasan -




Єремії 4:19 - БІБЛІЯ Сучасний переклад

19 Тяжко мені! Невимовний біль у моїх нутрощах, страждає і, здається, розривається моє серце! Я не можу мовчати, бо чую голос труби, бойові крики.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Переклад Р. Турконяка

19 Мій живіт, мій живіт болить, і почуття мого серця. Тремтить моя душа, розривається моє серце, не замовкну, бо моя душа почула голос труби, крик війни.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Біблія в пер. Івана Огієнка 1962

19 Ой, утробо моя, ти утробо моя, я тремчу! Біль серце стискає мені, і трепоче мені моє серце!... Не можу мовчати, бо вчула душа моя голос сурми, гук війни!

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя 1905

19 Ой утробо ж моя, утробо! смуток в глибинї серця мого, трівожиться в менї серце моє; не вмовчу нїяк; ти бо чуєш, душе моя, трубний гук, боєвий галас.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Свята Біблія: Сучасною мовою

19 О мій живіт, о корчусь я від болю, шалено б’ється моє серце, і ніяк не можу заспокоїть я його. Бо звук сурми душа моя почула, звук сурми бойової й битви грім.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac




Єремії 4:19
48 Iomraidhean Croise  

Моя душа не приєднається до їхньої змови, і до їхньої громади хай не прилучиться моя слава, тому що в своєму гніві вбили людину і в своїм свавіллі порізали сухожилля бику.


За якийсь час він почав скаржитись своєму батькові: Ой, моя голова! Болить голова! Батько звелів слузі, аби той заніс його до матері хлопчика.


Єлисей спрямував свій непорушний погляд на Хазаїла, так що той зніяковів, а Божий чоловік заплакав.


Псалом Давида. Благослови, душе моя, Господа і все моє єство, – святе Ім’я Його!


Повернися, моя душе, до свого відпочинку, бо Господь робить тобі добре.


Потоки сліз ллються з моїх очей, через те що люди не дотримуються Твого Закону.


Обурення охоплює мене через нечестивих, котрі відступають від Твого Закону.


Алілуя! Хвали, душе моя, Господа!


Я сказав Господеві: Ти – мій Господь, і без Тебе моє добро неможливе.


І моє серце голосить за Моавом, – його біженці втікають аж у Цоар і Еґлат-Шелішії. Ридаючи, підіймаються по дорозі до Лухіта, а також дорогою до Хоронаїма, голосячи про свою загибель!


Тому-то й стогне моє нутро над долею Моаву, як звук гусел, – моє серце ридає над Кір-Харесом.


Тому мої крижі сповнені болісним тремтінням, мене охопили нестерпні страждання, як муки породіллі. Я приголомшений від того, що почув, мені страшно від того, що побачив.


Моє серце переживає стрес, – я зі страху тремчу! Такі бажані мені сутінки наганяють на мене жах.


Через те я кажу: Не дивіться, як я гірко ридаю з приводу спустошення дочки мого народу, і не намагайтесь мене потішити!


Якщо ви не прислухаєтесь до цього, то моя душа, – каже Єремія, – потайки плакатиме; через вашу гординю я гірко ридатиму, – мої очі проливатимуть сльози, тому що Господня отара відведена в полон.


Але, щойно я вирішую: Не згадуватиму про Нього й більше не говоритиму в Його Ім’я, то в моєму серці наче спалахує вогонь, який був притушений у моїх костях, – я стараюсь його втримувати, але не можу.


Стосовно ж пророків, то моє серце в мені розбите, тремтять усі мої кості; я заточуюсь, як п’яна людина, як той чоловік, що сп’янів від вина заради Господа і задля Його святих слів.


Як довго дивитимусь на бойові знамена, слухатиму тривожні звуки труби?


Оповістіть Юдею, і проголосіть у Єрусалимі, – скажіть: Трубіть трубою в усій країні й волайте на повний голос, говорячи: Збираймося, і поспішаймо в укріплені міста!


говорячи: Ні, ми таки підемо в єгипетський край, щоб не бачити війни й не чути звуків військової труби, – там ми не будемо голодувати через нестачу хліба й там замешкаєм, –


Тому надходить час, – говорить Господь, – коли в Раббі, столиці аммонійців, Я звелю проголосити бойовий клич, і вона перетвориться на купу руїн, а її дочірні поселення будуть спалені вогнем. Ізраїль прожене загарбників і знову успадкує свої володіння, – говорить Господь.


Гуркіт війни по всій країні й велике спустошення…


Коли ми почули вістку про них, то ослабли наші руки, – нас охопили тривога й болі, наче в породіллі.


Я позбавлений радості, – бідкається Єремія, – моє серце вмліває…


Через страждання дочки мого народу, я зовсім розбитий, – говорить пророк, – ходжу сумним, мене огортає страх.


Якби мені хтось дав притулок подорожніх у пустелі, я залишив би мій народ і пішов би від них! Адже всі вони перелюбники, зграя зрадників!


Отже, Я (Господь) перетворю Єрусалим на руїни, де мешкатимуть шакали, а міста Юдеї зроблю безлюдними й спустошеними.


Тому й плачуть мої очі, – з моїх очей постійно течуть сльози, позаяк покинув мене Той, Котрий міг би мене потішити, й Хто міг би вдихнути у мене життя. Мої діти знищені, оскільки ворог сильніший від мене…


Подивися ж, Господи, як я страждаю! У мене всередині все горить, і моє серце немовби перевертається від того, що я так довго чинила опір… Ззовні меч забирає моїх дітей, а вдома – смерть.


Сліпнуть від сліз мої очі, перевертається все моє нутро, – серце розривається від болю, коли бачу, як гинуть дочки мого народу, і знемагають на міських майданах діти й навіть немовлята.


Це – ти, царю! Адже ти, й справді, став великим і потужним, а твоя велич піднялась і досягла небес, – а твоє владарювання – до країв землі.


Від побаченого я, Даниїл, був вкрай збентежений духом, – видіння, що пройшли переді мною, налякали мене.


Тут закінчуються мої слова. Мої думки мене, Даниїла, дуже непокоїли, і вигляд мого обличчя змінився, але пережите я зберіг у своєму серці.


Після цього я, Даниїл, занедужав і хворів кілька днів. Потім я встав, і продовжував працювати над справами царя. Проте я був занепокоєний видінням і не міг зрозуміти його.


Хіба не потривожиться в місті народ, коли засурмить тривогу труба? Хіба трапиться в місті якесь лихо, якого Господь не допустив би?


Я почув, і затремтіло моє нутро під час цієї вістки, задрижали мої губи, – біль пройняв мої кості, й почали підкошуватись піді мною мої ноги. Але я повинен залишатись спокійним, очікуючи дня скорботи, який прийде на народ, котрий чинить для нас утиски.


Якщо у вашому краю почнете воювати з ворогом, який гнобитиме вас, і дасте трубами сигнал тривоги, щоб нагадати про себе перед Господом, вашим Богом, то ви будете врятовані від ваших ворогів.


Брати, бажання мого серця і молитва до Бога – [за Ізраїль] на спасіння.


Бо якщо й сурма дасть непевний звук, то хто готуватиметься до бою?


Діти мої, я знову терплю нестерпні муки за вас, доки не відобразиться у вас Христос.


потік Кішон позмивав їх, стародавній потік, кішонський потік! Сповнись мужністю, душе моя!


Lean sinn:

Sanasan


Sanasan