Biblia Todo Logo
Bìoball air-loidhne

- Sanasan -




Єремії 3:25 - БІБЛІЯ Сучасний переклад

25 Ми лежимо в нашому соромі, і нас покриває власне безчестя, тому що ми, як і наші батьки, грішили перед Господом, нашим Богом, від нашої юності аж до цього дня, а голосу Господа, нашого Бога, ми не слухали.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Переклад Р. Турконяка

25 Ми заснули в нашому соромі, і нас покрило наше безчестя, тому що ми і наші батьки грішили перед нашим Богом від нашої молодості аж до цього дня, і ми не послухали голосу нашого Господа Бога.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Біблія в пер. Івана Огієнка 1962

25 Лежимо ми у соромі нашому, і нас покриває ця наша неслава, бо ми прогрішилися Господу, Богові нашому, ми й батьки наші, від нашої молодости й до сьогодні, і не слухали голосу Господа, нашого Бога!...

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя 1905

25 Ми лежимо у соромі нашому й стид наш укриває нас, провинили бо ми Господеві, Богу нашому, - ми й наші батьки, з молодощів та й по сей день, - і не слухали поклику Господа, Бога нашого.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Свята Біблія: Сучасною мовою

25 Лягаймо в ганьбі своїй, і хай безчестя наше вкриє нас. Бо грішили перед Господом нашим Богом і ми, і батьки наші — з молодості й аж донині. І не слухали ми голосу Господа Бога нашого».

Faic an caibideil Dèan lethbhreac




Єремії 3:25
38 Iomraidhean Croise  

Ми грішили, як і наші батьки, творили беззаконня, діяли несправедливо.


Наші батьки не усвідомлювали Твоїх чудес у Єгипті, не пам’ятали численних виявів Твого милосердя і бунтувались біля моря, – біля моря Червоного.


Вкриються ганьбою оскаржувачі мої, і носитимуть на собі свій сором наче плащ.


Злидні та ганьба спіткають тих, хто уникає повчання, а хто уважний до науки, той буде в пошані.


Я не прислухався до слів моїх учителів, і не прихиляв свого вуха до повчань моїх наставників.


Так, ти про це не чув, і не знаєш, – твоє вухо раніше не було відкрите, – адже Я знаю, що ти дуже зрадливий і вже від лона матері тебе звуть відступником.


А ви всі, що розпалюєте вогонь і озброюєтесь палаючими стрілами, самі потрапите під ці стріли і в жар власного вогню, який ви розпалили. Це походитиме від Моїх рук, і ви знемагатимете в муках.


Адже скільки в тебе, Юдеє, міст, стільки й твоїх богів, – скільки вулиць у Єрусалимі, стільки ви поставили собі на ганьбу жертовників, аби кадити ладаном Ваалові!


Сіють пшеницю, а жнуть тернину (бур’яни), – вони працюють, втомлюються, але без жодної користі. Ви соромитесь свого врожаю через палкий Господній гнів.


Господи, ми усвідомлюємо наші гріхи й беззаконня наших батьків, адже ми справді згрішили проти Тебе.


Хоч наші провини свідчать проти нас, зроби, Господи, з нами заради Твого Імені, адже намножились наші гріхи, які ми учинили перед Тобою.


Хіба не ти сам навів усе це на себе через те, що ти залишив Господа, твого Бога, коли Він провадив тебе вірною дорогою?


Тебе покарає власний злочин, і твоє відступництво стане тобі докором. Тож пізнай і усвідом, як це для тебе погано й гірко залишити свого Господа, твого Бога! На жаль, у тебе немає страху переді Мною, – говорить мій Владика Господь Саваот.


Іди і проголоси в Єрусалимі такі слова: Так говорить Господь! Я пам’ятаю ласки твоєї юності й любов твоїх заручин, коли ти (дочко Сіону) ходила за Мною в пустелі, в незасіяній землі.


Як буває соромно злодієві, коли його схоплять на місці злочину, так соромно буде домові Ізраїля, – всім: їхнім царям, їхнім можновладцям, їхнім священикам і їхнім пророкам.


Невже для того я вийшов з материнського лона, щоб зазнати лише страждань та горя, і закінчити свій вік у зневазі?‥


Адже Я звертався до тебе в час твого добробуту, але ти відповідала: Не буду слухати!‥ Така твоя дорога з юних літ, – ти не прислухалась до Мого голосу.


Лише визнай свою провину в тому, що ти згрішила проти Господа, твого Бога, віддаючись розпусті з чужинцями під кожним крислатим деревом, а до Мого голосу ти не прислухалась, – говорить Господь.


Адже після моїх поневірянь, я покаявся, – після того, як я отямився, то вдарив себе по стегні. Отже, я засоромлений і принижений, оскільки несу ганьбу моєї юності.


Дочко мого народу, огорни себе веретищем і валяйся у попелі. Учини жалобу й плач, як за єдиною дитиною, – гірко ридай, адже впаде на нас нещастя зненацька!


Але хіба вони ображають лише Мене, – говорить Господь? – Хіба їм самим від цього не соромно?


Чому ми сидимо? Збирайтеся, й підемо в укріплені міста, і там загинемо, адже Господь, наш Бог, призначив нас на загибель. Він дає нам пити отруєну воду, оскільки ми згрішили проти Господа!


Адже вже чутно голосний плач на Сіоні: Як же ми спустошені й покриті великою ганьбою, тому що ми змушені були залишити свій край, та й поселення наші зруйновані.


Упав вінець слави з нашої голови. Горе прийшло до нас через те, що ми згрішили!


За гріхи наших батьків, яких вже немає, ми терпимо покарання за їхнє беззаконня.


Він сказав мені: Сину людський, Я тебе посилаю до нащадків Ізраїля, – до непокірливого народу, що збунтувався проти Мене, – вони, як і їхні батьки, відступили від Мене й продовжують бунтуватись до цих пір.


Нехай вам буде відомо, – говорить Владика Господь, – що не заради вас Я усе це робитиму. Тож посоромтесь і хоч почервонійте, Ізраїлів роде, з приводу вашої поведінки.


Вони вже не будуть наближатись до Мене, не стануть Моїми священиками й навіть не підходитимуть до жодних Моїх Святинь та до Святого Святих; вони нестимуть свою ганьбу за всі гидоти, які творили.


Всі покриються веретищем, й зазнаватимуть відчуття жаху; на кожному обличчі почуття сорому, а на кожній їхній голові – лисина жалоби.


Багато з тих, котрі сплять у поросі землі, пробудяться, – одні для вічного життя, а інші – на ганьбу й на вічну наругу.


Я знайшов Ізраїль, як виноград у пустелі, – як ранні первоплоди на смоківниці, були для Мене ваші батьки. Але прийшли вони до Ваал-Пеору і віддались ганебній розпусті, – стали огидними, як і їхні улюблені ідоли.


Тоді наведу страх на людей, так що ходитимуть наче сліпі, тому що вони згрішили проти Господа. Їхня кров розіллється по землі, а їхні тіла лежатимуть гноєм.


Який же плід ви тоді мали? Його ви нині соромитеся, бо його кінець – смерть.


Але й ви не повинні укладати Заповіт з мешканцями цього краю, а навпаки, маєте зруйнувати їхні жертовники! Проте ви Мене не послухали. Чому ж ви так учинили?


Lean sinn:

Sanasan


Sanasan