15 Але Мій народ Мене забув, продовжуючи кадити нікчемним ідолам, які довели до того, що вони (люди) збились зі своєї дороги, – з давніх шляхів, аби блукати по бездоріжжю невторованих стежок,
15 Однак Мене забув Мій народ, намарно вони курили ладан. І ослабнуть на своїх дорогах, вічних стежках, щоб піти стежками, що не мають дороги, якою ходити,
15 Бо про Мене забув Мій народ: вони кадять марноті, а та робить їм так, що вони на дорогах своїх спотикаються, на давніх путях, щоб ходити стежками, по дорозі невбитій,
15 Однак Мене забув народ Мій і курить ладан ідолам нікчемним, що змусили народ Мій спотикатись на древньому його шляху. Боввани повели їх манівцями, а не праведним шляхом.
Виявляючи впертість і непослух, вони забули про Твої чудеса, які Ти вчинив серед них, і в своїй запеклій зарозумілості збунтувались, обрали собі ватажка, щоби повернутись назад у єгипетське рабство. Але Ти є прощаючим Богом, милосердним і співчутливим, довготерпеливим і добрим, так що Ти їх не залишив.
Хоч це народ Мій, але знущаються над ним діти, й жінки владарюють над ним! Народе Мій! Твої правителі – облудники, котрі викривили дорогу, якою маєш ти ходити!
як за гріхи ваші, так і за гріхи ваших батьків, – говорить Господь, – котрі кадили ладаном на горах і зневажали Мене на пагорбах; Я спочатку відміряю їхню відплату, а потім віддам до їхнього лона.
Через це мій Владика не буде задоволений їхніми юнаками, не щадитиме їхніх сиріт та їхніх вдів, оскільки всі вони нечестивці та злочинці; кожні уста сповнені блюзнірства. Тому й після цього не відвернеться Його гнів, і рука Господня далі буде простягнута.
Я виголошу щодо них (юдейських міст) Свій вирок з приводу їхнього беззаконня, адже, залишивши Мене, вони кадили ладаном перед чужими богами, і поклонялися виробам власних рук!
Тоді підуть мешканці Юдейських міст та мешканці Єрусалима, й волатимуть до богів, перед якими вони (прабатьки) кадили ладаном, але ідоли не зможуть їх врятувати в час лиха, яке спіткало.
Адже скільки в тебе, Юдеє, міст, стільки й твоїх богів, – скільки вулиць у Єрусалимі, стільки ви поставили собі на ганьбу жертовників, аби кадити ладаном Ваалові!
Господь Саваот, Котрий тебе посадив, вирішив заподіяти тобі лихо за злочини роду Ізраїля та Юдиних нащадків, які вони чинили, – вони викликали Мій гнів тим, що кадили ладаном Ваалові.
Господь, – сила моя та моя твердиня, – мій захист у лиху годину. До Тебе прийдуть народи від країв землі й скажуть: Дійсно, спадщина поведінки наших батьків – обман і марнота, від якої немає жодної користі.
Господь – надія Ізраїлю! Усі, котрі Тебе залишають, осоромляться. Ті, котрі від Тебе відступають, будуть записані на піску, оскільки вони залишили Господа – Джерело живої води.
Крім того, вони спорудили узвишшя для Ваала, щоб спалювати там своїх дітей у вогні, як жертву всепалення для Ваала, чого Я не заповідав, не наказував, і навіть на думку Мені не спадало.
Адже два злочини Мій народ учинив: вони Мене, Джерело живої води, відкинули, і видовбали свої водойми, – водоймища діряві, які не здатні утримувати воду.
Тебе покарає власний злочин, і твоє відступництво стане тобі докором. Тож пізнай і усвідом, як це для тебе погано й гірко залишити свого Господа, твого Бога! На жаль, у тебе немає страху переді Мною, – говорить мій Владика Господь Саваот.
До вас звертається Господь Саваот, Бог Ізраїлю, з такими словами: Ви й ваші жінки говорили своїми устами і так само своїми руками робили, вважаючи: Ми неодмінно повинні виконувати наші обітниці, які ми дали, – тобто кадити ладаном небесній цариці і приносити їй жертви возливання. Тому й справді, виконуйте свої обіцянки й дотримуйтесь своїх обітниць.
Так говорить Господь: Зупиніться на дорогах ваших і роздивіться, – довідайтеся про стежки відвічні, – де дорога до доброго, нею йдіть, і знайдете спокій вашим душам. Але вони відповіли: Не підемо!
І що ж, ви й далі будете красти, вбивати, чинити перелюб, присягатися в неправді, кадити ладаном перед Ваалом, – слідуючи за чужими богами, яких ви не знаєте?
Він нагострений для великої битви, а відшліфований, аби блискотіти, наче блискавка! Хіба варто нам радіти, коли до жезла Мого сина ставиться з презирством навіть усяке дерево?!
Ти більше не почуєш наруги з боку інших людей й не зноситимеш ганьби народів, – ти більше не допустиш, аби твій народ спотикався, – говорить Владика Господь.
Вони викликали в Мене ревнощі тим, хто не є богом, розпалили в Мені обурення своїм марнославством. Тому і Я викличу в них ревнощі тими, хто не є народом. Нікчемним народом викличу в них обурення!