Якова 3 - Переклад Р. Турконяка

Приборкати свого язика

¹ Брати мої, хай не буде багато таких, які стають учителями, знаючи, що приймемо більший осуд.

² Адже всі ми багато грішимо. Коли ж хто не грішить словом, — то досконалий чоловік, здатний приборкати й усе тіло.

³ Ось і коням вкладаємо вуздечку в рот, щоб нам корилися, і керуємо всім їхнім тілом.

⁴ Ось і кораблі, хоч які великі та гнані бурхливими вітрами, але керуються малим стерном, куди [лише] хоче стерновий.

⁵ Так само і язик: хоч і малий орган, а дуже хвалиться. Ось який невеликий вогонь, а спалює такий великий ліс!

⁶ І язик — це вогонь, світ неправди. Язик [так] поставлений між нашими органами, що опоганює все тіло і підпалює круг життя, а його самого запалює геєна.

⁷ Адже всякий рід звірів і птахів, плазунів і риб приборкується, — вони освоєні людською природою.

⁸ А язика ніхто з людей не може приборкати; він — зло невгамовне, повний смертоносної отрути.

⁹ Ним благословляємо Господа й Отця і ним проклинаємо людей, які створені за Божою подобою.

¹⁰ З тих самих уст виходить благословення і прокляття. Не годиться, брати мої, щоб так воно було!

¹¹ Хіба з одного джерела виходить солодка й гірка вода?

¹² Чи може, брати мої, смоківниця родити оливки, а виноградна лоза — смокви? І солончак не може давати солодкої води.

Мудрість, що від Бога

¹³ Хто мудрий і досвідчений між вами? Нехай покаже свої діла в лагідній мудрості доброго способу життя.

¹⁴ Коли ж маєте гірку заздрість і суперництво у ваших серцях, не хваліться і не говоріть неправди на правду.

¹⁵ Це не та мудрість, яка сходить згори, а земна, душевна, бісівська.

¹⁶ Тому що де заздрість та чвари, там безладдя і всяке лихе діло.

¹⁷ А та мудрість, що згори, насамперед чиста, потім мирна, лагідна, покірна, повна милосердя і добрих плодів, безстороння, нелукава.

¹⁸ Адже плід праведності сіється в мирі — і творцями миру.