Римлян 4 - Переклад Р. ТурконякаВіра зарахована за праведність 1 Що, скажемо, здобув Авраам, наш прабатько за тілом? 2 Якщо Авраам оправдався ділами, то він має похвалу, але не перед Богом. 3 Бо що каже Писання? Повірив Авраам Богові, і це зараховано йому за праведність! 4 Адже тому, хто робить діла, нагорода зараховується не як благодать, а як належне. 5 А тому, хто не робить, але вірить у Того, Хто оправдує нечестивого, віра його зараховується за праведність. 6 Давид також називає блаженною ту людину, якій Бог зараховує праведність незалежно від діл: 7 Блаженні, кому прощені беззаконня і кому покриті гріхи. 8 Блаженна людина, якій Господь не зарахує гріха! 9 Отже, чи це блаженство є лише щодо обрізання, чи також і щодо необрізання? Ми кажемо, що Авраамові віра зарахована за праведність. 10 Але як зарахована? Тоді, коли він був обрізаний, чи коли був необрізаний? Не після обрізання, а до обрізання! 11 А знак обрізання він одержав як печать праведності через віру, що її мав ще до обрізання, щоби йому бути батьком усіх віруючих, які необрізані, — аби і їм це було зараховано за праведність; 12 щоб так само бути й батьком обрізаних, — не тільки тих, які обрізані, але й тих, хто йде слідами віри, яку, ще будучи необрізаним, мав наш батько Авраам. Спадкоємці за обітницею 13 Адже не Законом дано обітницю Авраамові та його нащадкам, що він стане спадкоємцем світу, а через праведність віри. 14 Бо якщо ті, хто від Закону, — спадкоємці, тоді віра втрачає силу, а обітниця скасовується. 15 Адже Закон спричиняє гнів, а де немає Закону, там немає і переступу. 16 Через це обітниця, — щоб вона була з благодаті, аби бути непорушною для всіх нащадків, — є з віри; і не тільки для того, хто від Закону, а й для того, хто є з віри Авраама, який для нас усіх є батьком; 17 як ото написано: Я настановив тебе батьком багатьох народів — перед Богом, в Якого він повірив, Який оживляє мертвих та називає те, що не існує, як існуюче. 18 Він, всупереч сподіванню, повірив надії, що стане батьком багатьох народів, згідно зі сказаним: Таким буде твоє потомство. 19 Він не ослаб у вірі й не вважав свого тіла, — хоча мав майже сто років, — змертвілим, як і змертвілою утробу Сарри; 20 він не мав сумніву й недовіри щодо Божої обітниці, але зміцнився вірою і віддав славу Богові, 21 і був упевнений, що Бог спроможний виконати те, що йому обіцяв. 22 Тому й зараховано йому це за праведність. 23 Та не було написано тільки для нього одного те, що зараховано йому, 24 але й для нас, бо має бути зараховано й нам, що віримо в Того, Хто воскресив Господа нашого Ісуса з мертвих, 25 Який був виданий за наші переступи й воскрес для нашого оправдання. |
© 2011, Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)
Ukrainian Bible Society