Псалми 89 - Переклад Р. Турконяка

¹ Молитва Мойсея, чоловіка Божого. Господи, Ти був для нас притулком із роду в рід.

² Перш, ніж постали гори й були створені Земля і Всесвіт, від віку й до віку Ти є.

³ Ти не повертай людини до приниження. Ти ж бо сказав: Поверніться, людські сини!

⁴ Адже у Твоїх очах тисяча років — як учорашній день, що минув, — як нічна сторожа.

⁵ Роки стануть для них погордою. Тож вранці минеться, як трава, —

⁶ вранці розцвіте і минеться: ввечері зів’яне, задеревіє і засохне.

⁷ Бо ми поникли перед Твоїм гнівом, стривожені Твоїм обуренням.

⁸ Ти поставив перед Собою наші беззаконня, наш вік — у світлі Твого обличчя.

⁹ Отож, усі наші дні промайнули, ми поникли перед Твоїм гнівом. Наші літа схожі на павутину.

¹⁰ При тому днів нашого віку — сімдесят років; якщо ж у силі, — то вісімдесят років; і більшість із них — важка праця і страждання, бо нас знаходить сумирність, і ми зазнаємо покарання.

¹¹ Хто знає силу Твого гніву і через Твій страх спроможний розпізнати Твій гнів?

¹² Таким чином вияви нам Твою потугу, і тих, які прив’язалися серцем до мудрості.

¹³ Повернися ж, Господи! До яких пір? Дай себе впросити за Своїх рабів.

¹⁴ Уранці ми сповнилися Твоїм милосердям, раділи й веселилися всі наші дні, —

¹⁵ веселилися за ті дні, коли Ти нас упокорював, — за літа, в яких ми бачили лихо.

¹⁶ І поглянь на Своїх рабів, на Свої діла — і попровадь їхніх синів.

¹⁷ Нехай світло Господа, нашого Бога, буде над нами, і Ти за нас керуй ділами наших рук, — [ділом наших рук керуй].