Псалми 37 - Переклад Р. Турконяка

¹ Псалом Давида. На спомин про суботу.

² Господи, не докоряй мені Своїм гнівом, не картай мене обуренням Своїм;

³ бо Твої стріли позастрявали в мені, і Ти твердо поклав на мене Свою руку.

⁴ Нема здорового місця на моєму тілі від Твого гніву, нема спокою моїм костям від моїх гріхів.

⁵ Адже мої гріхи піднялися вище моєї голови, вони лягли на мене, наче важкий тягар.

⁶ Мої рани загноїлися і смердять через моє безумство.

⁷ Я став нещасний, зовсім згорблений, весь день я тинявся сумний,

⁸ бо мої стегна зазнали знущань — нема здорового місця на моєму тілі.

⁹ Дуже пригнічений і принижений, я волав від стогону мого серця.

¹⁰ Господи, усі мої бажання — перед Тобою, мій стогін від Тебе не прихований.

¹¹ Моє серце стривожене, моя сила залишила мене, і світло моїх очей — і воно не зі мною.

¹² Мої друзі й мої приятелі наблизилися до мене й зупинилися, — мої найближчі стали осторонь.

¹³ А ті, які шукали моєї душі, насіли на мене, ті, котрі накликали на мене лихо, говорили безумне і весь день обмовляли мене.

¹⁴ Я ж, мов глухий, не чув, і мов німий, не відкривав своїх уст.

¹⁵ Я став, як та людина, що не чує і не має у своїх устах докору,

¹⁶ бо на Тебе, Господи, я надію покладаю. Ти почуєш, Господи, Боже мій.

¹⁷ Тож я сказав: Хай мої вороги не зловтішаються з мене; як тільки мої ноги захиталися, то вони гордовито проти мене виступили.

¹⁸ Та я готовий до бичування, а мій біль постійно переді мною.

¹⁹ Тож я своє беззаконня виявлю і буду журитися про свій гріх.

²⁰ А мої вороги живуть, вони стали сильнішими за мене, намножилися ті, хто безпідставно мене ненавидить.

²¹ Ті, які відплачують злом за добро, обмовляли мене за те, що я добивався справедливості, (і мене, колись любого, відкинули, наче щось гидке і мертве).

²² Не залиши мене, Господи, Боже мій! Не відступи від мене.

²³ Поспіши мені на допомогу, Господи мого спасіння.