Псалми 143 - Переклад Р. Турконяка

¹ Давид — про Голіафа. Благословенний Господь, Бог мій, Який вишколює мої руки до бою, а мої пальці — до війни.

² Він — моя милість, моя охорона, мій помічник, мій визволитель і мій захисник. На Нього я покладаю надію, Він підпорядковує мені мій народ.

³ Господи, хто така людина, що Ти об’явився їй, і людський син, що поважаєш його?

⁴ Людина схожа до марноти, — її дні проминають, як тінь.

⁵ Господи, нахили Своє небо, зійди, доторкнися до гір — і задимляться.

⁶ Блисни блискавицею — і розпорошиш їх, пошли Свої стріли — і затрясеш ними.

⁷ Пошли Свою руку з висоти, визволи мене, врятуй мене від великих бід, від руки чужих синів,

⁸ уста яких говорили марне, а їхня правиця — це правиця неправди.

⁹ Боже, заспіваю Тобі пісню нову, на десятиструнному псалтирі заграю Тобі,

¹⁰ що даєш царям порятунок, спасаєш Давида, Свого раба, від згубного меча.

¹¹ Визволи мене і спаси мене з рук синів чужинців, уста яких промовляли марне, а їхня правиця — це правиця неправди.

¹² Їхні сини, як нові саджанці, посаджені в їхній молодості, а дочки їхні — гарні, подібні до храму.

¹³ Їхні покої заповнені, вони видають найрізноманітніше; їхні вівці дуже плодючі, вони плодяться у своїх дворах;

¹⁴ їхні воли ситі, нема поваленої огорожі, нема переходу, ні крику на їхніх площах.

¹⁵ Блаженним названо народ, якому так ведеться. Блаженний народ, в якого Господь — його Бог.