Матвія 5 - Переклад Р. Турконяка

Нагірна проповідь

¹ Побачивши юрбу, Ісус вийшов на гору; коли Він сів, до Нього підійшли Його учні.

² І, відкривши Свої уста, Він навчав їх, промовляючи:

³ Блаженні убогі духом, бо їхнє Царство Небесне.

⁴ Блаженні ті, хто плаче, бо вони будуть потішені.

⁵ Блаженні лагідні, бо вони успадкують землю.

⁶ Блаженні голодні й спраглі праведності, бо вони наситяться.

⁷ Блаженні милосердні, бо вони помилувані будуть.

⁸ Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать.

⁹ Блаженні миротворці, бо вони синами Божими названі будуть.

¹⁰ Блаженні переслідувані за праведність, бо їхнє Царство Небесне.

¹¹ Блаженні ви, коли будуть вас зневажати та переслідувати, і наговорюватимуть на вас усяке лукаве [слово], обмовляючи вас за Мене.

¹² Радійте й веселіться, бо велика нагорода ваша на небесах, адже так само переслідували пророків, які були перед вами.

Ви — сіль землі та світло для світу

¹³ Ви — сіль землі. Якщо сіль втратить силу, то як зробити її солоною? Нінащо вона вже не буде більше придатна, хіба щоб викинути геть, аби топтали її люди.

¹⁴ Ви — світло для світу. Не можна сховати міста, що стоїть на горі.

¹⁵ І не запалюють світильника, аби поставити його під посудину, але ставлять на свічник, щоби світив усім, хто в домі.

¹⁶ Тож нехай сяє ваше світло перед людьми, щоб вони побачили ваші добрі діла й прославили Отця вашого, Який на небесах.

Ісус говорить про Закон і Пророків

¹⁷ Не думайте, що Я прийшов відмінити Закон або Пророків. Я не прийшов відмінити, але сповнити.

¹⁸ Запевняю вас: доки будуть існувати небо й земля, жодна йота, жодна риска із Закону не зникне, — усе збудеться.

¹⁹ Якщо хтось порушить одну із цих найменших заповідей і так навчить людей, — він найменшим назветься в Царстві Небесному, а хто виконає і навчить, той великим назветься в Царстві Небесному.

²⁰ Тож кажу вам, що коли ваша праведність не перевищить праведності книжників і фарисеїв, то не ввійдете до Царства Небесного.

Про гнів

²¹ Ви чули, що було сказано прадавнім: Не вбивай, а коли хто вб’є, той підлягає суду.

²² А Я кажу вам, що кожний, хто гнівається на брата свого [безпідставно], підпадає під суд. Якщо хто скаже на свого брата: рака (виродок), — той підлягає верховному суду. А хто скаже: дурний, — той підпадає під вогняну геєну.

²³ Отже, якщо принесеш свій дар до жертовника і там пригадаєш, що твій брат має щось проти тебе,

²⁴ залиши там свій дар перед жертовником, піди спершу помирися зі своїм братом, а тоді вже приходь і принось свій дар.

²⁵ Домовляйся швидко зі своїм противником, доки ти з ним на дорозі, щоби противник не видав тебе судді, а суддя [тебе не видав] слузі й не кинули тебе до в’язниці.

²⁶ Запевняю тебе: не вийдеш звідти, доки не віддаси останнього кодранта.

Про перелюб і розлучення

²⁷ Ви чули, що було сказано: Не чини перелюбу.

²⁸ А Я кажу вам, що кожний, хто погляне на жінку, щоби пожадати її, той уже вчинив перелюб з нею у своєму серці.

²⁹ Якщо ж твоє праве око спокушає тебе, — вийми його і кинь геть від себе, бо краще для тебе, щоби пропав один із твоїх членів, аніж щоб усе твоє тіло було вкинуте до геєни [вогняної].

³⁰ І якщо твоя права рука спокушає тебе, — відрубай її і кинь геть від себе, бо краще для тебе, щоби загинув один із твоїх членів, аніж щоб усе твоє тіло було вкинуте до геєни.

³¹ Сказано було: Хто розведеться зі своєю дружиною, нехай дасть їй листа про розлучення.

³² А Я кажу вам, що кожний, хто розлучається зі своєю дружиною, — за винятком випадку, спричиненого розпустою, — той штовхає її на перелюб; і хто одружується з розлученою, той чинить перелюб.

Повеління не клястися

³³ Знову, ви чули, що сказано було стародавнім: Не клянися неправдиво, а виконуй перед Господом клятви свої.

³⁴ А Я кажу вам зовсім не клястися: ні небом, бо воно є Божим престолом,

³⁵ ні землею, бо вона є підніжжям для Його ніг, ні Єрусалимом, бо це місто великого Царя;

³⁶ не клянися і своєю головою, бо не можеш жодної волосини зробити ані білою, ані чорною.

³⁷ Тож нехай же буде ваше слово «так» — так, «ні» — ні, а що більше цього, — те від лукавого.

Не противитися злу

³⁸ Ви чули, що було сказано: Око за око і зуб за зуб.

³⁹ А Я кажу вам не противитися злу; але якщо тебе хто вдарить у твою праву щоку, підстав йому й другу.

⁴⁰ А тому, хто хоче з тобою судитися і забрати в тебе одяг, віддай йому й плаща.

⁴¹ Якщо хто примушуватиме тебе пройти одну верству, іди з ним дві.

⁴² Тому, хто просить у тебе щось, дай; і від того, хто хоче в тебе позичити, не відвертайся.

Любіть ваших ворогів

⁴³ Ви чули, що було сказано: Люби ближнього свого і ненавидь свого ворога.

⁴⁴ А Я кажу вам: Любіть ваших ворогів, [благословляйте тих, хто проклинає вас, робіть добро тим, хто ненавидить вас], і моліться за тих, які [кривдять і] переслідують вас,

⁴⁵ щоби бути вам синами вашого Отця, Того, Хто на небі, Який Своєму сонцю велить сходити над злими і над добрими та посилає дощ на праведних і на неправедних.

⁴⁶ Бо коли любите тих, хто вас любить, то яку нагороду від цього маєте? Хіба не те саме й митники роблять?

⁴⁷ Коли вітаєте тільки ваших братів, то що особливого робите? Чи не так і язичники роблять?

⁴⁸ Тож будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний.