Плач Єремії 5 - Переклад Р. Турконяка

¹ Господи, згадай те, що сталося з нами. Поглянь і подивися на наше приниження.

² Наш спадок обернувся іншим, наші доми — чужинцям.

³ Ми стали сиротами, немає батька. Наші матері — як вдови.

⁴ Від наших днів наші дерева в заміну прийшли.

⁵ Нас переслідують, дихають на нашу шию. Ми стомилися, ми не маємо спокою.

⁶ Єгипет дав руку, Ассур — на насичення хлібом.

⁷ Наші батьки згрішили, їх немає. Ми прийняли наші беззаконня.

⁸ Раби нами заволоділи, немає того, хто визволяє з їхніх рук.

⁹ Нашими душами принесемо наш хліб від леза меча пустелі.

¹⁰ Наша шкіра від обличчя навали голоду почорніла, як піч.

¹¹ Жінок упокорили в Сіоні, дівчат — у містах Юди.

¹² Володарі повішені були за свої руки, старці не були прославлені.

¹³ Вибрані піднімали жорна, і молоді в колодах послабли.

¹⁴ І старців не стало біля брами, і вибрані не співали своїх пісень.

¹⁵ Не стало радості нашого серця, наші хороводи обернулися на плач.

¹⁶ Упав вінець з нашої голови. Горе ж нам, бо ми згрішили.

¹⁷ Через це наше серце стало хворим, тому наші очі стали темними, —

¹⁸ за гору Сіон, бо вона була знищена, лисиці пройшлися через неї.

¹⁹ Ти ж, Господи, навіки поселишся, Твій престол — з роду в рід.

²⁰ Невже навіки забудеш про нас, залишиш нас на довгі дні?

²¹ Поверни нас, Господи, до Себе, і повернемося! І обнови наші дні, як раніше.

²² Адже Ти зовсім відкинув нас, сильно на нас розгнівавшись.