Йова 32 - Переклад Р. Турконяка

¹ Замовкли і його троє друзів, щоби більше не заперечувати Йову, бо Йов був праведний перед ними.

² Обурившись, Еліус, син Варахіїла, вузієць з роду Рам, з Авсітідійської країни, сильно розлютився на Йова, тому що він проголосив себе праведним перед Господом.

³ Тож він дуже розлютився проти трьох друзів, бо вони не змогли відповісти Йову, а мали його за безбожного.

⁴ Та Еліус стримався дати відповідь Йову, тому що вони були старші за нього віком.

⁵ Коли ж Еліус побачив, що в устах трьох мужів немає відповіді, то його гнів запалав.

⁶ І, підхопивши, Еліус, син Варахіїла, вузієць, сказав: Я є наймолодший за віком, а ви є старші. Тому я замовчав, боячись сповістити вам своє знання.

⁷ Я сказав: Нехай вік буде тим, хто веде розмову, — упродовж багатьох років вони набули мудрості.

⁸ Але в смертних людях є дух, і дихання Вседержителя навчає.

⁹ Не багатолітні є мудрими, і не старці знають суд.

¹⁰ Тому я сказав: Послухайте мене, і я сповіщу вам те, що знаю.

¹¹ Прислухайтеся до моїх слів, бо вам, які слухаєте, говоритиму, доки не дослідите слів,

¹² і так, як ви, я зрозумію! І ось, не було у вас того, хто оскаржував Йова, хто відповідав на його слова.

¹³ Щоб ви не сказали: Ми знайшли мудрість, — ми додали Господу.

¹⁴ Чоловікові ж наказали ви сказати ці слова!

¹⁵ Вони жахнулися і більше не відповідали, — у них пропали слова.

¹⁶ Я був терпеливий, бо вони не говорили, бо стояли, не відповіли.

¹⁷ А Еліус, продовжуючи, сказав:

¹⁸ Знову говоритиму, бо я є сповнений слів, адже мене вбиває дух нутра.

¹⁹ А моє нутро, наче зав’язаний бурдюк солодкого молодого вина, що бурлить, чи наче прорваний ковальський міх.

²⁰ Я заговорю, відкривши уста, щоб спочити.

²¹ Адже я не соромитимуся людини, але й не боятимуся смертної людини.

²² Бо не вмію зважати на поважні обличчя. Якщо ж ні, то мене поїсть міль.