Йова 19 - Переклад Р. Турконяка

¹ Підхопивши, Йов промовив:

² Доки завдаватимете болю моїй душі й нищитимете мене словами?

³ Знайте тільки, що Господь мене таким зробив. Ви говорите проти мене, не соромлячись мене, налягаєте на мене.

⁴ Так, я насправді заблукав, у мені ж перебуває омана —

^4a говорити слово, яке не належиться, а мої слова є оманливі та не на часі.

⁵ Ой, ви, які наді мною величаєтеся, нападаєте на мене з докором.

⁶ Отже, знайте, що Господь є Тим, Хто непокоїть, Він підняв проти мене Свої укріплення.

⁷ Ось я сміюся з пониження, та не говоритиму. Закричу я, і ніде не знайду суду.

⁸ Я обгороджений довкола і не вийду, на моє обличчя Він поклав темряву.

⁹ Він же з мене стягнув славу, забрав вінець з моєї голови.

¹⁰ Він обдер мене довкруги, і я відходжу. Він, наче дерево, зрубав мою надію.

¹¹ Страшно зі мною вчинив у гніві, сприйняв мене, наче ворога.

¹² Разом прийшли на мене Його напасники, на моїх дорогах оточили мене ті, які засілися.

¹³ Від мене ж відступили мої брати, чужих пізнавали краще, аніж мене. А мої друзі стали немилосердними.

¹⁴ Мої близькі мене не прийняли, і ті, хто знає моє ім’я, забули про мене.

¹⁵ Сусіди дому та мої служниці, — я був для них чужинцем.

¹⁶ Я покликав мого слугу, а він не послухав, — уста ж мої благали.

¹⁷ І я просив мою дружину, я ж ніжно прикликав синів моїх наложниць.

¹⁸ Вони ж мене відкинули навіки. Коли я встаю, вони говорять проти мене.

¹⁹ Відчувають огиду до мене ті, хто мене бачить. А ті, кого я полюбив, повстали проти мене.

²⁰ У моїй шкірі зігнило моє тіло, мої ж кості в зубах тримаються.

²¹ Змилосердьтеся наді мною, змилосердьтеся наді мною, о друзі! Бо Господня рука — це та, що доторкнулася до мене.

²² Чому ж ви мене переслідуєте, як і Господь, і не насичуєтеся моїм тілом?

²³ Бо хто дасть записати мої слова, покласти їх у книзі навіки, —

²⁴ залізним і свинцевим писальцем, чи викарбувати на каменях?

²⁵ Адже я знаю, що вічним є Той, Хто бажає мене визволити на землі,

²⁶ підняти мою шкіру, щоб це терпіти. Бо це сталося мені від Господа,

²⁷ чого я в собі свідомий, що моє око побачило, а не хто інший. Усе мені сповнилося в лоні.

²⁸ Якщо ж і скажете: Що скажемо перед ним? І в ньому знайдемо корінь справи.

²⁹ Остерігайтеся ж і ви від обману. Бо гнів надходить на беззаконних, і тоді пізнають, де їхня сутність.